Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

4. ЛИСТ ДО Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА. 8 грудня 1841. С.-Петербург

 
        С.-Петербург. 8 декабря 1841.
 
        Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна (бо вона мені так здається), то не давайте й дрюкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи. Коли доладне що, то дрюкуйте, а коли ні, то закуріть люльку, коли люльку курите. Це, бачте, пісня з моєї драми «Невеста», що я писав до вас, трагедія «Никита Гайдай». Я перемайстрував її в драму. Я ще одну драму майструю. Назоветься «Слепая красавица». Не знаю, що з неї буде, боюсь, щоб не сказали москалі mauvais sujet, бо вона, бачте, з українського простого биту. Ну, та цур їм, москалям. Посилаю вам билеты на «Гайдамаки», роздай[те], будьте ласкаві, як умієте, вони вже надрюковані. Та... єй-богу, сором сказать, нема чим викупить з дрюкарні. Малюю вашу панну Сотниківну. Хотів кончить до Різдва, та й не знаю, бо тут тепер ні день, ні ніч, так, чортзна-що. Прокинешся рано, тілько що заходишся малювать, дивишся, вже й ніч. Отаке-то лихо. Тілько пензлі миєш, білш нічого. Спасибі вам і панові Артемовському за ласкаве слово. І спасибі всім тим, хто пише по-нашому або про наше. Покланяйтеся їм, кого знаєте і хто чув про мене. Оставайтеся здорові, не забувайте, а вас ніколи не забуде Т. Шевченко.

 
        * Безецна — похабна.
 
 
 
Примітки
 
        Подається за автографом (ІЛ, ф. 1, № 137).
        Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1894. — № 2. — С. 323).
        Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. — СПб., 1911. — Т. 2. — С. 344 — 345.
        Відповідь на лист І. Ф. Квітки-Основ’яненка від 22 листопада 1841 р. (Листи до Тараса Шевченка. — С. 9 — 10).
        Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував... — Г. Ф. Квітка-Основ’яненко просив надіслати деякі твори для публікації в альманасі «Молодик», що його збирався видавати в Харкові І. Бецький. У цьому альманасі за 1843 р. надруковані поезії Шевченка «Думка» («Тяжко-важко в світі жити...»), «Н. Маркевичу» і балада «Утоплена» (її поет у листі називає за ім’ям героїні балади «Ганнусею»).
        Це, бачте, пісня з моєї драми «Невеста», що я писав до вас, трагедія «Никита Гайдай». — Мова йде про «Песню караульного у тюрьмы» із драми «Невеста». Лист до Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, в якому йшлося про трагедію «Никита Гайдай», не відомий. Драму «Невеста» читав у рукопису А. О. Козачковський, який згадував: «Из написанных им (Шевченком. — Ред.) в то время произведений на русском языке я помню прекрасную повесть в стихах „Слепая“, написанную кипучим, вдохновенным стихом, и мелодраму в прозе „Невеста“, содержание которой отнесено к периоду гетманства Выговского» (Киевский телеграф. — 1875. — 26 февраля). Невідомо, чи Шевченко спочатку написав трагедію «Никита Гайдай», а тоді «перемайстрував» її в драму «Невеста», чи, може, цей задум виник вже в процесі роботи над трагедією, яка, за наведеними вище спогадами А. Козачковського, нічим фактично не нагадувала «Никиту Гайдая»: дія в трагедії відбувається в період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, її написано переважно віршем; драма «Невеста» написана в прозі, події, зображені в ній, припадають на гетьманство І. О. Виговського (1657 — 1659) (див.: Шубравський В. Є. Драматургія Т. Г. Шевченка. — 2-ге вид. — К., 1961. — С. 39 — 41).
        Я ще одну драму майструю. Назоветъся «Слепая красавица». — Така драма не відома. Не згадують її у своїх спогадах і сучасники поета. Ймовірно, первісний задум написати драму не здійснено, його реалізовано в поемі «Слепая».
        ... боюсь, щоб не сказали москалі mauvais sujet, бо вона, бачте, з українського простого биту. — Натяк на те, що в письмових і усних відзивах російська критика на «Кобзар» 1840 р. радила поетові відмовитись від «мужика» й «мужицької» мови і писати «зрозумілою» російською мовою. Mauvais sujet (франц.) — невдала, низька тема.
        Посилаю вам билеты на «Гайдамаки»... — Одержавши квитки на передплату «Гайдамаків», Г. Ф. Квітка-Основ’яненко відповів поетові 29 квітня 1842 р.: «Білети Ваші усі цілі лежать у мене, ніхто не взяв ні одного, кажуть: „Нехай книжки пришлеть“» (Листи до Тараса Шевченка. — С. 11).
        Малюю вашу панну Сотниківну. — Картину «Панна Сотниківна» Шевченко малював на прохання Г. Ф. Квітки-Основ’яненка: «... що б то, якби Ви мою „Панну Сотниківну“ (в 3 кн. „Современника“ сього, 1840 года) та розказали по-своєму, своїми віршами ... Та ще б і змальовали її патрет» (Листи до Тараса Шевченка. — С. 6). Збереглося два ескізи цієї роботи.
        Спасибі вам і панові Артемовському за ласкаве слово. — Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790 — 1865) — український поет, автор перших на Україні романтичних балад на сюжети А. Міцкевича («Твардовський»), И.-В. Гете («Рибалка»), переспівів з Горація («До Пархома»). Уславився своєю байкою «Пан та собака» і деякими ліричними поезіями. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в листах до Шевченка від 22 березня і 22 листопада 1841 р. свідчив, що П. Гулак-Артемовський високо цінував його поезії (Листи до Тараса Шевченка. — С. 9, 10). Позитивно оцінював і Шевченко кращі твори П. Гулака-Артемовського, але критично відгукнувся у передмові до нездійсненого видання «Кобзаря» 1847 р. про його творчість і діяльність останнього періоду.
        І спасибі всім тим, хто пише по-нашому... — тобто українським письменникам, які проживали в Харкові, — П. Гулаку-Артемовському, М. Костомарову, А. Метлинському, О. Корсуну, П. Кореницькому та ін.
 
Tags: 1841, Листи
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment