Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Лист Г. Честахівського до Ф. Черненка. 7 травня 1861 р.

 
        Федор Іванович і люба Громадонько Українська!
 
        Батько наш дорогий Кобзарь, орел сизокрилий, уже в Києві. Учора, 6-го числа, в 7 часів утра ми приїхали в Бровари; там ночував студент Київського університета, — дожидав нас. Ми сказали єму, шо рушимо з Броварів в 10 часів утра, і він одправився в Київ.
        Через півтора часа, іще приїхало до нас три студента, тут ми тілко од них узнали, шо Варфоломей [Шевченко] жде нас у Києві. Тут я роблю пропуск, — потім розкажу.
        Процесія началась коло п’яти часів вечера у самому лісі, що з сторони Броварів. На мосту одпрягли коней, і студенти й громада везли на руках Кобзаря аж до самісінької церкви Рождества, шо на Подолі.
        Усю дорогу казали привітливі слова батькові Кобзареві і поставили єго на ніч в церкві. У неділю в чотири часа одслужили панахиду і понесли Батька Дужого на руках своїх дітки щирі та розумні, чтущі святую пам’ять Кобзаря свого. Як вийшов я з церкви, та подививсь, що діється на дворі під откритим небом, то й не знаю, брати українці, як Вам сказать, що діялось зо мною; — хотілось би умерти.
        Домовину Кобзарську поставили на мари і несли на руках понад Дніпром широким і понад крутими горами.
        Попереду їхали на конях верхи два жандарми, за ними хор не салдатської, а городової музики, грали марш; за ним хрест, а за хрестом корогва, за нею іще дві корогви церковні, потім попи, за ними група цехових городских значків, а потім красувавсь кобзарський гроб, накритий червоною китайкою — заслугою козацькою, а кругом єго одинадцять значків городських цехів. Процесія розтягнулась на цілісіньку верству, і вид був такий величний та добром пахучий, шо хіба тілки у Бога є в раю.
        Отож вся оця процесія йшла до парохода; тепер Батько Тарас незабаром буде уже зовсім у своій господі. Єго поставили на пароході, завтра в 7 час. ранком в Канев їдемо.
 
        Г. Честаховский.
        7 мая. 2 часа ночі.
 

       
        Г. Честахівський. Лист до Ф. І. Черненка від 7 травня 1861 року, «Киевская старина», 1898, февраль, стор. 169-170.

   



Честахівський Г. М. Домовина Тараса Шевченка в дорозі. Олівець. 1861.




Примітки

        1 Черненко Федір Іванович — інженер, знайомий Шевченка ще з 40-х років, у 1859 — 1861 рр. на квартирі у Черненка збиралися петербурзькі українці, в тому числі Шевченко і Костомаров. Шевченко подарував йому поему «Тризна» і присвятив вірш «Ой по горі ромен цвіте».

 
Tags: 1861, Листи інших осіб, Фотографії
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments