Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [Похорон, стор. 6]
 
 
VI
 
        В неділю 7 мая йшов дощ: але він не перешкодив, щоб церква, де стояла Тарасова труна, і увесь цвинтар були повнісенькі народу під час похоронної служби, котру правив отець Лебединець. Говорити в церкві промови адміністрація заборонила. Саме коли правилася панахида, одна дама, уся в чорному, положила на труну терновий вінок. Се була найкраща мова без слів!..


«Шевченківська» церква Різдва на Подолі. Листівка початку XX ст.



        З церкви похоронна процесія рушила по набережна до пароходу, щоб пароходом везти тіло в Канів на Чернечу гору. По дорозі держали промови (тоді ще студенти) Антонович Володимир, Драгоманів Михайло і Стоянів Ол., нарешті інспектор 11-ої київської гімназії д. Чалий. Чалий говорив мовою російською. «Поезія Шевченка, — сказав він між іншим, — завоювала нам право літературного горожанства і гучно подала свій голос в сем’ї слов’янських народностей! От в чому велике значення Шевченка і його слава, що довіку не зав’яне!..»
        Проводити тіло Шевченка поїхали на пароході Тарасові брати і сестри, Варфоломей з своєю родиною, Чалий і Сошенко з жінками, старий приятель Шевченків поет Віктор Забіла, Лазаревський, Честахівський і чимало студентів.
        На другий день парохід приплив до Канева. На Дніпрі тоді стояла велика вода, через що парохід мусив спинитися геть від берега. Не малої праці треба було ужити, щоб перевезти труну на берег: нести на руках, бредучи по коліна в воді по грузькому дні, не можна було: звичайний човен не підняв би важкої труни... Довго міркували коло оцієї труднації і нарешті стали на тому, щоб привезти простий драбинчастий воловий віз і на його переложити з парохода труну. Так і зробили: від парохода повезли воза не кіньми, не волами, а самотужки.
        На березі стояв великий тиск народу. Духовенство торжественно зустріло труну з дорогими для України останками найкращого сина заплаканої нені. Постановили труну на мари і з великою честію внесли в соборну церкву.
        Яму на Чернечій горі викопали студенти та інші поклонники поета, що поприїздили до Канева.
        10 мая з Канева і з околиці зібралося стільки народу, скільки, може, Канів і не бачив на своєму віку. Після торжественного богослуження всього соборного духовенства протопоп Мацкевич держав у церкві промову. Вказавши на великі заслуги і значення Шевченка яко народно-національного поета, оратор мовив: «Ти, стародавний Дніпре, що пишаєшся своїми хвилями сивими! Тобі судилося на своїх ребрах-хвилях привезти до нас Шевченкові останки; повідай же ти нам про дорогого для кожного українця чоловіка-кобзаря! Був час, що про нашу Україну думали, що се край невдатний до високих чувств і думок; але Шевченко довів, що край сей, де забули про освіту народну, має душу і серце, приступне для всього високого та прекрасного. Так, померший брате! Світ твій просвітиться перед людьми: вони побачили твої діла добрі і прославили Отця, іже на небесах. Минуть віки, і далекі нащадки дітий України побачать і пізнають, хто був Тарас Шевченко! Бажав ти, брате, жити у Каневі: от і живи до кінця світу. А ти, Україно! Побожно шануй наше місто, бо у нас почивають кістки Тараса Шевченка. Тут на одній з найвисших гір Дніпрових покоїтиметься прах його, і як на горі Голгофі, подібно хресту Господньому, стоятиме хрест, котрий буде видно і по той, і по сей бік вашого славного Дніпра».
        З собору похоронна процесія, оточена величезним тиском народа, рушила на Чернечу гору; і тут на шпилю гори похоронили навіки останки того Велетня, якого «за Україну замучено колись...».
        Над тією могилою генія українського слова нині стоїть височезний залізний хрест і німо промовляє до українців:
 
                Любіть її во врем’я люте...
                За неї душу положіть...
 
        У Києві, 1898. Грудень
 
 
 
 
 

        держали промови (тоді ще студенти)... Драгоманів Михайло — Промова на захист української мови не збереглася. Сам М. Драгоманов писав, що його слово «було найрадикальніше з усіх сказаних».
        Після торжественного богослуження... — Урочиста панахида відбулася 10 травня 1861 р. в канівському Успенському соборі, про що свідчить пам’ятна плита.
        Любіть її во врем’я люте... // За неї душу положіть... Перший рядок — з казематної поезії (травень, 1847) «Чи ми ще зійдемося знову?...»; другий — невідомого походження. У Шевченка:
 
                Свою Україну любіть,
                Любіть її... Во врем’я люте,
                В останню тяжкую минуту
                За неї Господа моліть.
 




РЕЄСТЕР ГОЛОВНІШИХ ЖЕРЕЛ
(з яких користувався автор книжки «Тарас Шевченко-Грушівський»).

      1. Народное чтеніе. — Спб., 1860.
      2. «Кобзарь» Т. Шевченка, вид. 1841, 1844, 1860 в Петербурзі і 1876 в Празі.
      3. Хата: україн[ський] альманах. — 1860, Спб.
      4. Основа: Южно-русский учено-литературный вестник. — Спб., 1861 — [186]2.
      5. Taras Szewczenko: życie i pisma jego. Gwido Battaglia. — Lwów, 1865.
      6. Т. Г. Шевченко, Маслова. — Москва, 1874.
      7. Жизнь и произведения Тараса Шевченка, М. Чалий, — Київ, 1882.
      8. Правда: письмо літературно-політичне. — Львів, 1875, 1876, 1889 — [18]94.
      9. Поэмы, повести и рассказы Т. Г. Шевченка на русском языке. — Київ, 1888.
      10. Кобзарь Тараса Шевченка, частина третя. — Львів, 1895.
      11. Воспоминания о Т. Г. Шевченке А. Чужбинского (Афанасьева). — Спб., 1861.
      12. Світ; Літ[ературно]-наук[овий] вістник. — Львів, 1881 — [188]2.
      13. Зоря, письмо для родин. — Львів, 1886 — 1897.
      14. Записки Наук[ового] Тов[ариства] ім. Шевченка. — Львів. — Т. I — XVIII.
      15. Літерат[урно]-наук[овий] вістник. — Львів, 1898.
      16. Киевская старина, 1882 — 1898.
      17. Русская старина. — Спб. — 1877, 1880, 1884 — 1892, 1896 — [189]8.
      18. Русский архив. — Москва, 1864, 1888, 1890 — [189]2, 1896 — 1898.
      19. Исторический вестник. — 1886, 1889, 1896.
      20. Современник, 1861.
      21. Русское слово, 1861.
      22. Русск[ая] мысль, 1885, 1890, 1893, 1898.
      23. Вестник Юго-зап[адной] России. — Київ, 1863.
      24. Киевский телеграф. — Київ, 1875.
      25. Пчела. — Спб., 1875, 1876, 1878.
      26. Древняя и Новая Россия. — Спб., 1875.
      27. Вестник Европы. — 1883, і 1888. — Спб.
      28. Библиот[ека] Зап[адной] полосы России. — Київ, 1881.
      29. Библиот[ека] для чтения. — Спб, 1840.
      30. Северн[ая] пчела. — Спб., 1861.
      31. Домашня[я] беседа. — Спб., 1861.
      32. Русский инвалид. — Спб., 1861.
      33. Русская речь. — Спб., 1861.
      34. Маяк. — Харків, 1842.
      35. Оренбург[ский] листок. — Оренбург, 1898.
      36. Кам[ско]-Волж[ский] край. — Казань, 1897.
      37. По морю и суше. — Одесса, 1896.
      38. Литературное наследие Н. Костомарова, — Спб., 1890.
      39. Украинская старина. — Харків, 1866.
      40. Хуторна поезія П. Куліша. — Львів, 1881.
      41. Сочинения Белинского, т. V.
      42. П. В. Анненков и его друзья. — Спб., 1892.
      43. Русск[ие] ведомости. — Москва, 1895 — [18]97.
      44. Нижегородские губ[ернские] ведомости, 1858 і 1896.
      45. Церковні метрики села Моринець, 1814; села Кириловки, 1806 — 1829 і містечка Лисянки, 1822 — 1829.
      46. Листи приватні: А. О. Ускової, Л. М. Жемчужникова, П. А. Куліша, Б. Г. Суханова-Подколзіна, М. І. Стороженка, К. Ф. Юнге, В. Г. Шевченка, П. М. Шевченка, П. М. Шевченка, А. Л. Костомарихи, дд. Абрамцова, Михайлова, Єфимовського, І. Шрага, О. Тищинського, П. Крамаренківни, К. Болсуновського, Котюха, Плациндаря, Штангея, Тимченка і ін.
      47 — 89 — дрібні друковані жерела.


СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
       
        Воспоминания... — Воспоминания о Т. Г. Шевченке А. Чужбинского. — Спб, 1861.
        Воспоминания о Шевченке... — те ж.
        ДМШ — Державний музей Т. Г. Шевченка (Київ).
        Жизнь и произведения Шевченка Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка (Свод материалов для его биографии). — К., 1882.
        Записки... — Записки, або Журнал Тараса Григоровича Грушівського-Шевченка. — У кн.: Кобзар Тараса Шевченка. — Львів, 1895. — Т. 3.
        ЗНТШ — Записки Наукового товариства імені Шевченка, Львів.
        ІЛ — Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.
        Кобзар, 1876, т. I — Т. Г. Шевченко. Кобзар з додатком споминок про Шевченка писателів Тургенєва і Полонського. — Прага, 1876. — [т. І].
        Кобзар, 1876, т. II — Т. Г. Шевченко. Кобзар з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина. — Прага, 1876, — [т. II].
        Кобзар Т. III. — Кобзар Тараса Шевченка. — Львів, 1895. — Т. 3.
        Литературное наследие... — Литературное наследие... Н. И. Костомарова. Спб, 1890.
        Листочки... на могилу Шевченка... — Листочки до вінка на могилу Шевченка в XXIX роковини його смерті. — Львів, 1890.
        Метричні книги... про померлих — Метричні книги кирилівської церкви за рік... про померлих.
        Метричні книги... — Метричні книги Кирилівської церкви, — 1823. — № 4.
        Поэмы и повести... — Поэмы, повести и рассказы Т. Г. Шевченка, писанные на русском языке. — К., 1888.
        Свод материалов...Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка (Свод материалов для его биографии). — К., 1882.
        Хуторна поезія — Куліш П. О. Хуторна поезія. — Львів, 1882.
        Чалий Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка (Свод материалов для его биографии) — К., 1882.
        Художник — Художник. Автобіографічна повість Т. Шевченка. — У кн.: Кобзар Тараса Шевченка. — Львів, 1895. — Т. 3.





Попередня                 Кінець
 
Tags: 1861, Кониський, Фотографії
Subscribe

  • Спогади Є. Чикаленка про Київську громаду

    * * * Як відомо, Стара громада заснована була ще в 60-их роках минулого століття В. Антоновичем, д-ром Панченком, К. Михальчуком, П. Житецьким…

  • Спогад В. С. Курочкіна

    * * * Осенью и зимой 1874 — 75 гг. я по-прежнему довольно часто виделся с Василием Степановичем 1. Он, видимо, слабел, хирел, жаловался на…

  • Спогад Миколи Ге

    * * * Будучи у меня *, он [А. И. Герцен] попросил однажды: «Дайте что-нибудь русское почитать». — Что же вам дать?; — спросил я. Вот Шевченко,…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments