Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [Похорон, стор. 4]
 
 
IV
 
        За кільки день після похорону кватеру небіжчика розпечатали. Поліція зробила реєстр усього, що лишилося після поета. Свідком при тому був Зосима Незаборовський, а цінував спадщину художник Григорій Честохівський. Усі стіни в світлиці поета, — каже Незаборовський 1311, — були обписані олівцем. Звідтіль Честохівський і Незаборовський посписували усе, «що вважали потрібним». Усю спадщину, яку завели до реєстру, віддали на схованку Михайлу Лазаревському.
        Перегодом спадщину, що лишилася після поета, пустили на ліцитацію. М. Лазаревський покликав і Л. М. Жемчужникова. «Усі ми, поклонники поета, — пише до мене останній в листі 28 січня 1898 р. з Москви, — умовилися, щоб нічого з Шевченкового добра не випустити з своїх рук; тим перекупщикам, хоч їх і багацько зібралося на ліцитацію, нічого не довелося купити: за те ж і ціну на Шевченкові речі набивали незвичайно високу: пам’ятаю, що Красовський за Шевченків кожух заплатив більше сотні карбованців. Я купив кобеняк його і лампу, при котрій він працював. Калоші поетові пішли нарізно: хтось купив одну, а другий другу. Перекупщики подивились, подивились і покинули набивати ціну, гадаючи, що ми люде божевільні».
        Палітра, пензлі, муштобиль і скринька з красками, як повідав Д. Мордовець 1312, були у Честохівського, а він при Мордовцеву передав все те Василю Тарновському, з умовою, щоб усе те перейшло до громадського музею імені Шевченка.
        Малюнки і ескізи Шевченка — усіх 280 — каже Мордовець, береглися у Коховського; а по смерті його вдова передала їх жінці полтавського губернського маршала Бразоля, а пані Бразоль продавала їх, просячи 1500 карб. 1313.
 
 
 

        1311 Киев[ская] стар[ина]. — 1893. — Кн. II — С. 192 — [19]3. [Недоборовский З. Мои воспоминания].
        1312 Новости. — 1896. — № 159.
        1313 Я чув, що В. В. Тарновський в березілі р. 1898 купив ті малюнки за 1000 карб. для свого музею Шевченка.





Коментар

        Поліція зробила реєстр усього, що лишилося після поета. — Тарас Шевченко: Документи, с. 364, 365. Відомий список мистецьких творів, що були у Шевченка, виконаний Г. М. Честахівським, Анісов В., Середа Є. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка. — К., 1976. — С. 346-354. Опис бібліотеки поета зробив Д. Л. Каменецький (там же, с. 340-345). Власні речі розпродано на аукціоні: частину купили прихильники поета, й ці речі надійшли в Чернігів у Музей українських старожитностей В. Тарновського та в інші сховища. Мистецькі твори теж були придбані зацікавленими людьми й нині майже всі вони зберігаються у Державному музеї Т. Г. Шевченка в Києві. Бібліотеку петербурзька громада викупила у родичів-спадкоємців поета й передала на збереження Ф. Черненку. Бібліотека розпорошена, її сліди втрачено.




Попередня                 Наступна
 
Tags: 1861, Кониський
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments