Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [Під час перебування в Петербурзі (березіль 1858 — червень 1859), стор. 17]
 
 
XIII
 
        Вельми мало маємо матеріалу на те, щоб подати ширші і докладні звістки про життя нашого поета за лютий — май р. 1859, доки він не виїхав на Україну. Річ певна, що йшло воно своєю чергою, нічим не відрізняючись від попереднього. З 17 січня аж до 25 березіля зовсім не маємо навіть листів ні до Шевченка, ні від Шевченка. Треба гадати, що за сей час нічого більш-менш видатного в житті поета не трапилося, але ж нас інтересують не самі видатні факти, а кожна подробиця з його життя. На жаль, не маємо навіть звісток про те, що ото за величання було 10 квітня в страстну п’ятницю у Куліша, на котре він запрошував Шевченка 985, щоб поблагословив те величання.
        Одначе я не боюся, що зроблю помилку, постановивши собі дві гадки: а) що за перші три місяці р. 1859 Шевченко більш за все працював коло гравюри і б) що осередком думок його того часу було сподіване скасовання крепацтва.
        Першу гадку я виводжу з того, що в квітні наш художник подав до ради академічної свої гравюрні роботи, просячи йому надати звання академіка; він до своєї просьби додав, що коли ті гравюри не задовольнять, так щоб рада академічна загадала йому свою програму. Рада признала ті гравюри вповні відповідними. 16 квітня прирадила вважати Шевченка призначеним в академіки 986.
        Другу мою гадку, опріч всього іншого, підтримують вірші поета, написані того часу.
        Діло відоме, що длявість урядових робіт в справі визволення крепаків дивовала тоді і хвилювала усіх ліпших людей Росії. Ретрогради і прихильники крепацтва всіма заходами пильновали гальмовати визволення і коли можна — загальмовати його на довгі літа. Ретрогради і обскуранти часом так зручно впливали на молодого царя з нетвердим характером, що здавалося — от-от пропаде справа визволення. До того ж справу проводили втайні, в пресі майже не було звісток про рух справи, в відносинах до преси починали пробиватися віщуни реакції; задля досліду над пресою організовано потайний комітет 987. Все оце, певна річ, тяжко відбивалося на змученій душі поета, і не диво, що вилилося в віршах його, майже повних розпуки:
 
                Не жди сподіваної волі! 988
                Вона заснула. Цар Микола
                Її приспав; а щоб збудить
                Хиренну волю треба миром,
                Громадою обух сталить 989
                Та добре вигострить сокиру,
                Та й заходиться вже будить;
                А то проспить собі, небога,
                До суду Божого страшного...
 
        Скоро знов чутка перемінилася, і стали говорити, що справа визволення крепаків не заснула, наш поет переймається ясною надією, що небавом
 
                Спочинуть невольничі
                Утомлені руки,
                І коліна відпочинуть,
                Кайданами куті.
                Радуйтеся, вбогодухі,
                Не лякайтесь дива:
                Се Бог судить, визволяє
                Довготерпеливих 990.
 
        І от в думках віщого поета росте-спіє сподівання, що по скасуванню крепацтва:
 
                Оживуть степи, озера,
                І не верстовії,
                А вольнії, широкії
                Скрізь шляхи святії
                Простелються, і не знайдуть
                Шляхів тих владики,
                А раби тими шляхами
                Без гвалту, без крику
                Позіходяться докупи,
                Раді та веселі;
                І пустиню опанують
                Веселії села 991.
 
 
 
 

        985 Чалий, с. 131.
        986 Истор[ический] вест[ник]. — 1896. — [Кн.] VI. — С. 900.
        987 Див. Дневник Никитенка за 1859 р. в «Русской старине». — [1890. — Кн. X. — С. 137 — 186].
        988 Кобзарь. — 1876. — Т. II. — С 210.
        989 По всіх «Кобзарях» в оцих віршах друкують спалить, коли се очевидно помилка. Обуха спалить не можна, і Шевченко не вжив би слова спалить. Обух звичайно сталять на те, щоб він добре бив і не плющився.
        990 Кобзарь. — 1876. — Т. І. — С. 250.
        991 Ibidem. — С. 250.





Коментар

        ...в квітні наш художник подав до ради академічної свої гравюрні роботи, просячи йому надати звання академіка... — 16 квітня Шевченко разом із заявою подав на розгляд Ради два свої офорти — з картини Рембрандта «Притча про робітників на винограднику» та І. І. Соколова «Приятелі» (X, №№ 32, 38); того ж дня Рада прийняла ухвалу визнати Шевченка призначеним в академіки і задати йому програму (Тарас Шевченко: Документи..., с. 310 — 311) і лише 2 вересня 1860 р. надала йому звання академіка гравюри (там же, с. 355).
        ...задля досліду над пресою організовано потайний комітет. — 24 грудня 1858 р. професор Петербурзького університету й цензор О. В. Нікітенко записав у щоденнику: «Обедал у графа Блудова. Были Плетнев и Тютчев. Разговор о знаменитом, только что состоявшемся учреждении для сдерживания писателей, которые, по мнению Чевкина, Палима и других, подготовляют в России революцию. Теперь вздумали создать комитет, который бы любовно, патриархально и разумно направлял литературу нашу, особенно журналистов, на путь истинный... Но кто же члены этого «троемужия», как называет его Тютчев? Это всего любопытнее: [Н. А.] Муханов (товариш, нашего министра), гр. А. В. Адлерберг [сын В. Ф. Адлерберга] и [А. Е.] Тимашев. Если бы нарочно постарались отыскать самых неспособных для этой роли людей, то лучше не нашли бы. Они будут направлять литераторов, советовать им, рассуждать с ними о важнейших вопросах, нравственных, политических, литературных, — они, которые никогда ни о чем не рассуждали, ничего не читали и не чнтают! Смех и горе!» (Там же. — С. 50).







Попередня                 Наступна
       
Tags: 1859, Кониський
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments