Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [В дорозі з заслання (серпень 1857 — березіль 1858), стор. 17]
 
 
        Ми відаємо вже, що нашого поета нижегородці приязно вітали, часто кликали його на обіди і на вечері, але ж про яке-будь пияцтво в тому товаристві не може бути й речі. Про яке пияцтво можна говорити у директорки дівочого інституту Дорохової або у небоги губернатора Голинської, у губернського маршалка Болтіна, у Варенцова, у Граса, у Якобі, у Попова, у Татаринова, у Даля, у князів Голіцина, Трубецького і ін. Так де ж ото, у кого «бенкетував і пиячив» Шевченко?
        Хіба чи не «в дворянському клубі»?850. Правда, інколи Шевченко заходив туди. Клубу він взагалі не любив, а заходив туди більш за все за тим, щоб послухати бесіду приватну поміж шляхтою про визволення кріпаків. Се питання вельми його цікавило, тим паче що у Ниж[ньому] Новгороді була значна «партія» поклонників кріпацтва і на з’їзді шляхти вона пильнувала загальмовати визволення. Тарас признається в журналі, що у клубі двічі траплялося йому «пьянственное глумление»: раз з приятелями після вибору старшин, а вдруге на щорічному обіді, «де була гуртова гомерична випивачка». Признається ще, що «з досади», коли його обікрадено, він «нализався»; нарешті четвертим разом він був «несподівано на півп’яному музичному вечері» 851 Нехай, скажемо, що й на сьому вечері він «нализався», але сі всі чотири рази трапилися задовго (останній за три тижні) до приїзду Щепкіна; значить, «сорока» не про сі рази «стрекотала». Нарешті, зауважимо, що у Шевченка була така сила роботи, що не було й часу «бенкетувати». Ми вже бачили його щоденну працю, коли не коло малюнків, дак коло портретів, коли не над літературою, дак коло листовання з приятелями.
        З тих листів поета, які досі оголошено, знати, що він з Нижнього Новгорода написав не менш 30 листів і щодня провадив свої «Записки».
        Виходить, що фактів «бенкетування і пияцтва» треба шукати вже після виїзду Щепкіна з Ниж[нього] Новгорода, себто впродовж січня 1858 р. Але за сей час в журналі нема навіть і натякання хоч би на невеличке «пьянственное глумление», навпаки, виразно бачимо, що тоді саме не в інтересі Тараса було б випивати: він заходжувався тоді саме біля такої чистої справи, яка, навпаки, вимагала у його найбільшої тверезості.
        Таким чином, «сороччина» брехня дійсне була клеветливою брехнею.
 
 
 

        850 Клуб-касино.
        851 Записки... — С. 149. [Запис від 1 груд. 1857 р.]






Попередня                 Наступна        
Tags: 1857, 1858, Будьмо, Кониський
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments