Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [В дорозі з заслання (серпень 1857 — березіль 1858), стор. 14]
 
 
VI
 
        На око здавалось би кому, що Шевченкові нічого вельми нудьговати та сумовати! По всьому місту і по всіх станах його людності є у нього і нові знайомі, й нові приятелі. Від поїздки в Оренбург його визволили: 23 жовтня прийшла з Оренбурга від генерал-губернатора відповідь, що Шевченкові заборонено їздити в столиці і що він перебуватиме в Нижньому Новгороді під потайним доглядом поліції. Звістка ся вразила Шевченка. «Гарна, — каже він, — оця воля! Собака на припоні!» 836
        Бачимо, що Тарас все-таки нудиться, сумує, чує себе серед натовпу самітним. Такі натури, як Шевченко, часто-густо зазнають самотності хоч серед якого натовпу, коли біля них нема душі близької, нема серця спорідненого.
        У Тараса в Нижньому чимало було приятелів, але то були приятелі чоловіка страдальника, покараного тяжко, не по заслузі; йому серед тих приятелів браковало людини, щоб розуміла його українську національну душу, щоб розуміла і серцем спочувала його думкам і ідеям Хоч і як добре йому в Н[ижньому] Новгороді, але він чув і бачив, що він на чужині, та ще й на припоні!.. Душа його рвалася летіти до любої Академії, до друзяків-українців. Раз якось під годину такої нудьги серце шепнуло йому добру думку покликати до себе Куліша, Щепкіна і Лазаревського.
        Михайло Семенович Щепкін 837 був щирий і давній Шевченків друзяка. Давно єднали їх і обставини, і погляди, і думки. Щепкін, як і Шевченко, — син кріпака і самоук з геніальним талантом артиста. Як і Шевченко, він власними силами протоптав стежку в сферу людей освічених, в сферу ліпших людей свого часу. Погляди його, соціально-моральний і національний світогляд сходився з Шевченковим. «Опіка» не минула і його. Коли йому йшов вже 70-й рік його віку, московський генерал-губернатор Закревський зарегістровав його до гурту «неблагонадежных» і дав атестацію, що «Щепкин желает перевороте и на все готов». Такою думкою Закревський перейнявся з того, що довідався, що на одній вечірці Щепкін радив драматургам, щоб вони теми задля драм брали з творів Герцена.
        З Шевченком Щепкін спізнався і сприятелився ще за кілька років до свого заслання.
        12 листопада Шевченко пише до Щепкіна: «Друже мій давній! Друже єдиний!. Якби-то нам побачитися, якби-то нам часиночку подивитися один на одного, хоч годиночку поговорити... Я ожив би, я напоїв би серце своє твоїми тихими речами, неначе живущою водою. Тепер я в Нижньому Новгороді на волі, та на якій волі! Як собака на прив’язі. Так щоб подивитися на тебе, великий мій друже, я, сидячи отут, от що видумав: чи не найдеться коло Москви якого села або хутора з добрим чоловіком? Якщо можна буде побачитися нам і поколядовать на сих святках, то поколядуємо укупі» 838.
        Щепкін зараз дає відповідь, що можна їм з’їхатися в селі Нікольському (маєтність його сина) за 40 верстов від Москви, і додав: «А коли така поїздка буде тобі через що-небудь неможливою, то я сам приїду в Нижній, не на те тільки, щоб побачитися і поколядовати укупі, а щоб побалакати про дещо багацько. Може, моя стара голова наведе й твою на добру думку» 839.
 
 
 

        835 Записки... — С. 152. [(Запис від 13 груд. 1857 р.)].
        836 Ibidem. — С. 137[ — 138. (Запис від 23 жовт. 1857 р.)]
        837 Помер в Ялті 11 серпня р. 1863.
        838 Основа. — 1861. — Кн. X. — С. 12.





Коментар

        Щепкін зараз дає відповідь, що можна їм з’їхатися в ...селі Никольському... — З листа М. С. Щепкіна до Шевченка від 27 листопада 1857 р. з Москви.




Попередня                 Наступна
       
Tags: 1857, Кониський
Subscribe

  • Висловлювання М. Чалого. Травень 1862 р.

    * * * Жизнь такого человека, как Шевченко, имеет великое значение для будущих поколений. Явление Шевченка не случайность: с ним соединяется…

  • Спогади Є. Чикаленка про Київську громаду

    * * * Як відомо, Стара громада заснована була ще в 60-их роках минулого століття В. Антоновичем, д-ром Панченком, К. Михальчуком, П. Житецьким…

  • Спогад В. С. Курочкіна

    * * * Осенью и зимой 1874 — 75 гг. я по-прежнему довольно часто виделся с Василием Степановичем 1. Он, видимо, слабел, хирел, жаловался на…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments