Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [В дорозі з заслання (серпень 1857 — березіль 1858), стор. 6]
 
 
        Здавалося, усе гаразд. Тим часом 23-го серпня прийшла з Уральська звістка до Ускова про ті обмежовання, які в амністії постановлено задля Шевченка! Усков спостеріг халепу. Властиво кажучи, жодної помилки він не вчинив, але ж військова формалістика та дисципліна вимагали, щоб Косарєв вирядив Шевченка до Уральська, ретельно справляючи наказ свого начальника. Оце раз; а друге — ще гірш: Усков дав Шевченкові в білеті дозвіл їхати туди саме, куди їздити Тарасові цар заборонив!
        Усков переполошився і ту ж мить послав в Астрахань наказ до свого ад’ютанта Бурцова, щоб він, коли Шевченко ще в Астрахані, спинив його, відібрав проїзний білет і вирядив до Уральська. А коли Шевченка в Астрахані вже нема, дак зараз відіслати до поліції в Нижній Новгород, в Москву і Петербург прохання його, Ускова, щоб зараз спинити Шевченка, скоро він туди приїде.
        На превелике щастя, тоді, коли Усков писав своє послання до Бурцова, Шевченка не було вже в Астрахані. Але якої знов лихої долі зазнав би наш горопаха, коли б був посидів в Астрахані ще з тиждень? Мусив би безапеляційно знов перепливати через Каспійське море і подорожувати до Уральська, а далі й до Оренбурга і там сидіти знов в «широкій» тюрмі. Мабуть, лиха доля на сей раз заспала, а добра тим часом посприяла Тарасові.
        Бурцов одержав папери від Ускова 29 серпня, коли «Князь Пожарський» з Шевченком підпливав вже до Саратова. Довідавшись, що Шевченка нема вже в Астрахані, Бурцов післав по адресі прохання Ускова і, певна річ, додав і від себе звістку Нижегородській поліції, що Шевченко пливе на «Князі Пожарському». Ся звістка попередила Шевченка, прийшла до Нижнього Новгорода раніш, ніж приплив «Князь Пожарський». І от поліція повинна була відібрати у Шевченка білет і самого його повернути до Уральська! 806
        «Що ж його тепер діяти з такою пригодою? — журився Тарас. — Коли б не порада добрих людей, так, — каже він 807, — довелося б мені тепер сидіти за гратками і дожидати «указа об отставке» або просто кинутися в обійми красуні Волги. Здається, останнє чи не було б легше».
        Поліцмайстром у Нижньому Новгороді був тоді гвардії полковник Лапа 808, а помічником у його Кудлай, люди освічені. Вони розуміли, що вимагання повернути Шевченка до Уральська було б нелюдським мордованням чоловіка, і так вже доволі вимученого, і що тут, опріч нікчемного * формалізму, нема про що й говорити. До того ж і губернатором тоді в Нижньому був чоловік трохи ліберальний, Муравйов (не той, що потім вішав людей у Вільні). Нарешті і час тоді був в Росії — добрий: над нею витав дух оновлення і, здавалося, над нею сходить сонце волі і правди.
        Тим-то поліція не турбувала Шевченка. 1-го жовтня Лапа з лікарем Гартвігом завітали до його і списали протокол, що поет слабує на якийсь довгий недуг. Тарас став певним, що подорож його до Оренбурга річ непевна тепер 809.
        Губернатор Муравйов, давши Шевченкові дозвіл перебувати «до одужання» в Нижньому Новгороді, післав в Оренбург лікарське свідоцтво Гартвіга. А сам Шевченко, за порадою добрих приятелів, а більш за все графині Толстої, післав просьби: в Оренбург — до нового генерал-губернатора Катеніна, щоб не вимагали від його приїзду в Оренбург і в Уральськ за «указом»; а в Петербург до графа Федора Толстого, щоб виклопотав йому дозвіл хоч на два роки приїхати до столиці, повчитися в Академії.
        Уся оця нова переписка неминуче мусила дізнати проволоки через те єдине, що залізниці тоді з Нижнього Новгорода ще не було, а пошта ходила собі повагом. Мусив поет сидіти в Нижньому Новгороді і «хоровати», доки не прийде та чи інша відповідь. Надії більш було на добру відповідь.
 
 
 

        806 Русск[ая] стар[ина]. — 1891. — [Кн. V.].
        807 Записки... — С. 124. [(Запис від 2 верес. 1857 р.)].
        808 Лаппо-Старженецький П. В. — Ред.
        809 Ibidem. — С. 128.





Коментар

        Усков переполошився і ту ж мить послав в Астрахань наказ до свого ад’ютанта Бурцова... — Там же. — С. 288. — № 457.
        ...Бурцов післав по адресі прохання Ускова і, певна річ, додав і від себе звістку нижегородській поліції, що Шевченко пливе на «Князі Пожарському». — Разом з розпорядженням Бурцеву І. Усков надіслав у готових конвертах аналогічні вимоги в поліцію Москви, Петербурга, Нижнього Новгорода й у правління Академії мистецтв (Там же. — С. 288. — № 458).




Попередня                 Наступна
       
Tags: 1857, Кониський
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments