Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [В дорозі з заслання (серпень 1857 — березіль 1858), стор. 5]
 
 
III
 
        День 20 вересня був морозний, сонечко привітливо освітило Нижній Новгород і прегарні околиці його. Ясно було і на душі в Шевченка. Він проїхав 2/3 своєї дороги; поперед його вже невелика частина і не такого трудного шляху: 1½ дня до Москви кіньми, а там за 24 години залізницею до Петербурга; виходить, що через 2-3 дні він обійме своїх друзяків щирих Лазаревського і Гулака; поцілує руку своєї «заступниці святої» графині Анастасії Толстої і, головна річ, побачить свою Alm-у Mater — Академію. Певна річ, що такі ясні надії світили в Тарасовій душі, коли він вийшов на берег. Перш за все він пішов у гімназію до Бобржинського 804, свого земляка і годованця київського університету. Бобржинського не було в господі. Тарас пішов оглядати місто з його кремлем і з стародавніми церквами. Стародавній штиб цікавив його, яко художника. Оглянувши пам’ятник Пожарському і Мініну, Тарас знайшов, що сей пам’ятник — «копієчний ганебний подарунок від невдячних нащадків». Церкву св. Юрія, будовану ще в XVII в., він признає красунею, а новий собор йому не подобався: «будівля гидка, просто величезна ступа з п’ятьома короткими товкачами».
        Не заставши й другим разом Бобржинського в господі, Тарас пішов на кватиру до Сапожникова. Тут зустріла його така несподівана звістка, що знов збентежила йому заспокоєну було трохи душу. Управитель пароходного товариства Микола Брилкін повідав йому, що прийшов наказ з поліції, скоро Шевченко припливе до Нижнього, зараз повідомити про те поліцію.
        «Хоч я і бував в бувальцях, — читаємо в журналі поета 20 вересня, — а проте оця несподіванка вельми мене збен тежила». Що воно за притичина і з якої речі — ніхто нічого не відав.
        Перенісши свій пакунок з пароходу до Брилкіна і ждучи, чого там довідається Брилкін в поліції, Тарас пішов третім разом до Бобржинського. Щирий земляцький привіт, теплі обійми трохи заспокоїли Тараса. На другий день, за порадою Брилкіна й Овсянникова, Шевченко став на тому, щоб прикинутися хорим і «лицемірством перемогти подлість, і до 1-ї години лежав, читаючи «Голоса из России», але остогидло лежати, він пішов попрощатися з Сапожниковим, що поїхав далі до Петербурга. «От тобі й Москва, от тобі й Петербург, і Ермітаж, і Академія!» — тужить поет у «Записках» і не диво, що з наболілого серця його виривається «проклін корпусним і іншим командирам, безкарним мучителям».
        Зараз побачимо, що така жорстка фраза буде доволі м’якою, коли зрозуміємо, що через канцелярську дурницю поет трохи знов не попав в хурдигу і все-таки мусив трохи не півроку перебути в Нижньому Новгороді.
        Амністія, дарована Шевченкові царем Олександром II в квітні 1857 р., не була повною. Велено було визволити його з військової служби, але заборонено приїздити йому до обох столиць — до Петербурга і до Москви; не дозволено їхати на Україну, а перебувати в Оренбурзі. Про це оренбурзький генерал-губернатор граф Перовський повідомив 28 мая 1857 р. (день в день через 10 літ після конфірмації Шевченка) начальника 23 пішої дивізії (до неї належала залога Новопетровської фортеці). Від начальника дивізії такий приказ пішов до начальника 1-го батальйону в Уральськ. Цілий місяць треба було на те, щоб командир батальйону послав відповідний приказ своїм підручним в Новопетровське. Тоді саме, коли командир 1-го батальйону Львов робив огляд Новопетровської залоги і муштрував Шевченка прилюдно, у його в канцелярії в Уральську лежав уже приказ про амністію і тоді-то, себто 26 червня, помічник його підполковник Михальський написав приказ до ротного командира капітана Косарєва, що заслані в Новопетровську залогу жов ніри Хрибчинський 805, Ольшевський, Фіалковський,
        Доморацький (все поляки) і Тарас Шевченко по царському приказу визволені з військової служби; Михальський наказав Косарєву вирядити їх в Уральськ поштовим човном через Гур’єв-город.
        В приказі Михальського ніже єдиного слова не було про те, що Шевченкові заборонено було їхати в столиці і на Україну. Чому про се не написав Михальський, трудно вгадати. Може, він гадав, що те обмежовання треба було таїти і повідати про його Шевченкові тоді лишень, коли він прибуде в Уральськ? Вже ж він був певен, що наказ його буде справлено свято, слово в слово, і Шевченко неодмінно прибуде до Уральська. А може, то була просто писарська помилка — хто його вгадає. Новопетровський комендант Іраклій Усков в листі до Шевченка 7 січня 1858 р. між іншим про отой приказ Михальського висловився так: «Отой Михальський написав галіматні (нісенітниці) про ваше визволення з війська...»
        Іраклій Олександрович Усков був добряга і сердечйо* спочував Тарасові. З приказу Михальського він бачив, що жодного обмежовання Шевченкові не прописано; значить, до Уральська його кличуть єдине на те, щоб видати йому «указ об отставке»; але ж «указ» можна і переслати, а плентатися за тисячу верстов, щоб взяти той «указ», се ж буде нове мордовання Шевченкові. Міркуючи так гуманно і логічно, майор Усков згодився, щоб Шевченко не ходив до Уральська, і видав йому проїзний білет до Петербурга, а до командира батальйону написав, що коли Шевченка кликали до Уральська на те, щоб видати йому гроші на дорогу, дак Шевченко відцурався тих грошей; коли ж його кликано на те, щоб видати йому «указ об отставке», дак Шевченко прохав переслати йому той «указ» через Академію художеств у Петербург, де він житиме».
 
 
 

        803 Записки... — С. 123.
        804 Бобржицький. — Ред.
        805 Храбчинський. — Ред.





Коментар

        Про це оренбурзький генерал-губернатор граф Перовський повідомив 28 моя 1857 р.... начальника 23 пішої дивізії... — Див.: Тарас Шевченко: Документи... — С. 282. — № 448.
        ...26 червня помічник його [Г. І. Львова, командира першого батальйону. — Ред.]... Михальський написав приказ до ротного командира капітана Косарєва... — Тарас Шевченко: Документи... — С. 283. — № 450.
        ...Майор Усков ... до командира батальйону написав... Там же. — С. 285.




Попередня                 Наступна
       
Tags: 1857, Кониський
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments