Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [На другому засланню (жовтень 1850 — серпень 1857), стор. 17]
 
 
        Усков помітив і звернув увагу декого з офіцерів, що Шевченко зовсім не вдатен до служби в «строю», і можна б його виписати в «нестроевые»; або хоча не обтяжати його марне військовими «науками», себто маршированням і муштрою з рушницею, та й не вимагати від його такої ретельної служби, якої вимагає військовий статут і дисципліна від звичайного «рядового» жовніра. Досить з його, щоб він перебував в «строю» тільки тоді, коли сього жодним чином не можна вже уникнути.
        Оце була перша пільга Тарасові після трохи що не повних трьох років перебування в «смердячій казармі» Новопетровського форту. Зарянко 689 каже, що з часу приїзду Ускова Шевченкові можна стало жити не в казармі, як досі було; став він жити зимою в кого-небудь з офіцерів, а літом в альтанці в комендантському саду. Се звістка не зовсім вірна: сад і альтанку спорудили пізніш, а щодо життя в кватері кого з офіцерів, дак сього сам Тарас уникав, знаючи, що сього не можна по закону. Певна річ, що сього й Усков не тільки не дозволив, але й не порадив би. Правда, був у форті один офіцер Мостовський, що підсоглашав Шевченка жити з ним, але Тарас подякував за се. Та й запросини Мостовського були р. 1855, а не 1853 690.
        Капітан Мостовський був артилерист, людина освічена, проста, добра й одинока. До приїзду Ускова це був одинокий офіцер з усієї залоги, опріч Маєвського, що інколи до його навідувався Тарас охоче 691. Перегодом, вже року 1855, коли сира земля прийняла царя Миколу і дух людського життя трошки повіяв у Росії, Мостовський кликав Тараса перебратися з казарми жити до його. Тарас не згодився і добре зробив, бо року 1857 по доносу якогось цейхвахтера Мєшкова 692 велено було за щось арештувати Мостовського. Шевченко кілька разів провідував його в арешті, і 28 липня Мостовський, прощаючися з ним, подякував за те, що позаторік не згодився на його благородні запросини жити у його на кватері. «Він, — читаємо в Тарасовому журналі, — тільки тепер зрозумів, яку б підлу кляузу спорудив би Мєшков з того, що ми живемо вкупі. У Мєшкова не затремтіла б рука покористуватися з військових законів, де прописано, що коли хто з офіцерів дозволить собі попросту поводитися з солдатами, той іде під військовий суд. Тепер тільки Мостовський побачив ту безодню, від якої я його відвів, знаючи ліпше за його вдачу огидливого «надворного советника Мєшкова» 693.
        Факт певний, що Шевченко майже до кінця свого страждання в Новопетровському форті перебував зимою в казармі. Так само і від вартової служби визволили його і дозволили замість себе наймати жовніра лишень навесні р. 1857, коли вже в форті стало запевне відомо, що цар призволив на амністію Шевченкові.
 
 
 

        689 Киев[ская] стар[ина]. — 1889. — Кн. II. — С. 300.
        690 Записки... — С. [86. (Запис від 28 лип. 1857 р. — Кобэар. — Т. III)].
        691 З листа А. О. Ускової [ІЛ. — Ф. 77. — № 127. — Арк. 69, зв.].
        692 Мєшков був чоловік підтоптаний, а жінка у його була молода, він страшенно її ревнував. А. Ускова пише, що у форті ходила думка, по до доносу спричинилася якась родинна історія.
        693 Записки... — С. 86.





Попередня                 Наступна
       
Tags: 1853, Кониський
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments