Коли саме відбулася оця ревізія і коли саме закинули Шевченка в арешт?
Д. Стороженко каже, що справили її в страстну суботу 600: значить би-то, двадцять другого квітня. (Який безталанний був про Шевченка квітень! нагадаймо, що і вперше арештовано його в квітні!) Але Гаршин з урядових звісток оповідає, що до 12 мая Тарас просидів вже в арешті 15 день. Значить, арештовано його 27 квітня. З сього можна б гадати, що після ревізії Шевченко до 27 квітня, тобто в перші дні Великодніх свят, був на волі; а коли ні, і якщо його арештовано зараз після ревізії, тоді, значить, ревізію справляли 27 квітня. Я більш пристаю до останньої думки; опріч того, що якось аж млосно стає думати, щоб безталанного страдальника закинули в тюрму саме за кілька годин до Великодня, і на се треба б або надзвичайного злочинця, або нелюдського серця у того, хто звелів зараз по ревізії взяти поета в арешт! Маємо у д. Васильєва дословну виписку з доношення Обручова військовому міністру, де сказано: велено було потрусити Шевченка і самого його «впредь содержать под арестом». З другого боку, бачимо, що Обручов 27 квітня дав наказ, щоб Шевченка не посилати вже в експедицію на Мангишлак.
Нарешті, з конструкції оповідання про се д. Васильєва 601 можна гадати, що приказ Обручова про ревізію, сама ревізія, арешт Шевченка і приказ не посилати його в експедицію — все се сталося 27 квітня. Шкода, що д. Васильєв не оголосив дословно обох приказів Обручова.
В усякому разі, річ певна, що 27 квітня р. 1850 Шевченко сидів вже в арешті в Оренбурзі на військовій гавптвахті.
Є ще інша редакція про причину арешту Шевченка. П. Юдін [«Русский архив», 1898, кн. III] розповідає, що Шевченко, живучи у Герна, помітив раз дуже характерну сцену відносин пані Герн до Ісаєва; він змалював ту сцену і, положивши малюнок у себе на столі, забув про його. Герн, обов’язаний би-то підпискою щотижня переглядувати Шевченкові папери, побачив той малюнок. З того вийшла родинна буча. Невідомо, каже Юдіні чи дійсне Ісаєв зробив донос Обручову на Шевченка, але Шевченків малюнок опинився в руках Обручова, котрий страшенно розгнівався на художника і показав покликати його до себе.
— Се ти намалював, каналія? — спитав Обручов Шевченка, показуючи малюнок.
— Я! — відповів поет.
— Ах ти, сякий-такий! Так ти платиш за хазяйську хліб-сіль! Я тебе заморю в солдатах.
Останні слова Обручов сказав з того приводу, що неза довго перед тим Бутаков прохав його зробити з Шевченка унтер-офіцера. Обручов обіцяв, а тепер пішов назад і велів закинути Шевченка в арешт «на хліб і воду».
599 Истор[ический] в[естник]. — 1886. — Кн. I. — С. 166 і Кие[вская] ст[арина]. — 1896. — Кн. II. — С. 136. [Тарас Шевченко: Документи... — С. 188, 192 — 193].
600 Киев[ская] ст[арина]. — 1888 — Кн. X — [С. 18].
601 Киев[ская] ст[арина]. — 1886. — Кн. II. — С. 135.
Коментар
Але Гаршин з урядових звісток оповідає, що до 12 мая Тарас просидів вже в арешті 15 день. Значить, арештовано його 27 квітня. — Документи стосовно дати арешту невідомі. Спогади Ф. М. Лазаревського й матеріали М. Стороженка підтверджуються й листом Ф. М. Лазаревського до батька, М. І. Лазаревського, від 21 червня 1850 р., де йдеться про події на Великодніх святах в Оренбурзі. Декілька рядків викреслені, але є кінець абзаца: «Я над этим не задумывался и весело делал праздничные визиты.
На третий день за мной присылает сослуживец мой (М. С. Александрійський. — Ред.) и просит сейчас же к нему приехать... «Я был сегодня у воєнного губ[ернатора]. Между бумагами Ш[евченко] нашлись мои письма к нему...» (Іофанов Д. Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка. — К., 1957. — С. 38). Тут йдеться, отже, саме про свята й розмову з М. Александрійським на третій день свят і арешту Шевченка.
Попередня Наступна
