Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [На першому засланню (червень 1847 — жовтень 1850), стор. 21]
 
 
IX
 
        Не можна не гадати, щоб відповідь Орлова знов не пригнобила Шевченка. Так воно дійсно і було. Приголомшений поет став на тому, щоб спробовати ще деяких заходів, напр[иклад], написати до поета російського Василя Жуковського, що багацько запоміг десять літ назад викупу його з крепацтва. Жуковський, яко вчитель наступника трону, був добре відомий і царю, і цариці. Натурально було сподіватися, що цар не відмовив би його проханню зняти з Шевченка заборону малювати. Поздоровляючи 1 січня княжну Рєпніну з Новим роком, Тарас писав до неї 573: «Задля Нового року мені об’явили, що навесні мене знов вирядять на Аральське море. Мабуть, звідтіль мені вже не вертатися. За минулі походи не згодилися вдатися до царя, щоб дав мені амністію, та ще знов нагадали пильновати, щоб я не писав і не малював. От як я зустрічаю Новий рік! Чи вже й кінець мого віку буде таким журливим, як сьогоднішній день? В нещасті мимоволі стаєш забобонливим. Я майже переконався, що вже не бачити мені веселих днів; не бачити людей, дорогих моєму серцю, не бачити любої моєї України. Я сьогодні пишу до Жуковського, щоб він випрохав мені дозвіл тільки малювати. Напишіть і ви до його, коли знайомі з ним; або напишіть до Гоголя, щоб він про мене написав Жуковському: вони між собою приятелі. Мене жах бере, коли я згадаю про киргизький степ. Коли піду в степ, знов спиниться, і, може, на довгі роки, а може, й навіки, листовання з приятелями. Не допусти сього Господи! Пришліть адресу Гоголя, я напишу до його по праву українського віршомова; особисто я його не знаю, я тепер наче той, що падає в безодню: ладен за все вхопитися. Жахлива безнадійність! така жахлива, що тільки одна філософія християнська спроможна боротися з нею». Далі він просить прислати йому книжку Хоми Кампейського 574 «О подражании Христу» і каже: «Єдина моя втіха тепер — святе Євангеліє. Я читаю його щодня, щогодини. Колись думав я аналізовати серце матері по життю Св[ятої] Марії, непорочної матері Христової, але тепер! Се б було взято мені за злочинство... В якому-то я скорботному становищі! Нужден ності матеріальні — нікчемні, як порівняти їх до нужденності душі; а мене кинули на жертву обох їх...
        Добрий Андрій Іванович 575 просить присилати до його усе, що я намалюю, і визначати ціну; але що я йому пошлю, коли у мене закуті і голова, і руки».
        В листі сьому, опріч виразно висловленого суму, знов бачимо околишні ознаки підупадку духа і безнадійності, великі помилки орфографічні і стилістичні — і разом з тим стрічаємо певну звістку про те, що думка написати «Марію» сплодилася в поетовій голові майже за десять літ ще до того часу, коли він написав сю поему.
        В листі до Жуковського 576 поет, висловлюючи, що найтяжче нещастя його заборона малювати, каже: «Згляньтесь на мене! Вблагайте мені дозвіл малювати, більше нічого я не прошу. Згляньтеся! оживіть мою убогу, слабу, убиту душу! Напишіть до графа Орлова, чи до кого знаєте іншого, і я гляну на Божий світ хоч перед смертю; бо життя в казармі і скорбут зруйновали моє здоров’я. Для мене неминуче потрібно б перемінити клімат, але на се я не повинен сподіватися. Я хотів би перейти, і лікарі так радять, перейти до війська на Кавказі; але ж мене знов посилають на Сирдарію; сей похід для мого здоровля — чисто душогубний».
 
 
 

        573 Киев[ская] стар[ина]. — 1893. — Кн. II. — С. 268.
        574 Кемпейського. — Ред.
        575 Лизогуб. — Ред.
        576 Русс[кий] архив. — 1898. — Кн. XII. — С. 553.





Коментар

        В листі до Жуковського... — Йдеться про лист Шевченка до В. А. Жуковського, написаний між 1 і 10 січня 1850 р. в Оренбурзі.




Попередня                 Наступна
   
   
Tags: 1849, 1850, Кониський
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments