Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Із статті Я. Головацького «Розправа о язиці южноруськім і його наріччях»

 
        1849 р.* [Львів]. — ІЗ СТАТТІ Я. ГОЛОВАЦЬКОГО «РОЗПРАВА О ЯЗИЦІ ЮЖНОРУСЬКІМ І ЙОГО НАРІЧЧЯХ» ПРО ВНЕСОК М. ШАШКЕВИЧА ТА ЙОГО ПРИХИЛЬНИКІВ У СТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА НАРОДОМОВНІЙ ОСНОВІ
 
        * Текст статті був виголошений 23 жовтня 1848 р.
 
 
        ...Волинсько-подільське наріччя, котрим народ в сих обох областях бесідує, мало що розличається від українського, або, лучше сказавши, є те саме, що українське, лиш різномова його. Воно найобширніше із всіх наріч южноруських, бо розлягається по цілій Южній Русі, а Галичини іно окрайки захватило. Се наріччя має найлучше вироблені, найдоскональнії види (форми), воно всюди одностайно образоване, що є порукою за давноту його образування і досконалення, як то зауважав г[осподи]н Максимович («Истор[ия] др[евне]руск[ой] слов[есности]», с. 100). В пам’ятниках письменних южноруських встрічаємо ледве не всі знаки нинішнього волинсько-подільського (українського) наріччя, або хоть натитки, свідетельствующії за существованиям того наріччя встарині. Грамоти, договори, судові діла і пр[оче] писані майже тим наріччям (хоть не без примішки церковно-слов’янського). Ба й в Галицькій Русі і Молдавії в XIV, XV і XVI віці писані грамоти носять п’ятно сего наріччя. Воно багате піснями народними всякого рода, особливо повіствовательними. В піснях, яко в ізустній народній словесності утворився язик одностайний, пісенний. З піснями (думами, думками) розширилося се наріччя ще давно по всій Галичині. Самі горяни (гуцули, верховинці, бойки, лемки) співають пісні українського походження (козацькії) по тамошньому виговору, коли тимчасом в ліричних співанках (коломийках, шалалайках і др.) і обрядових піснях заховують своє помісне наріччя. В найновіших часах зачали декотрі писателі книжно обробляти сесе наріччя і видавати свої сочиненія, чистонародним язиком писані. Котляревський первий показав дорогу, перелицювавши «Енеїду» і написавши кілька опер. За ним щасливо управляли сю ниву Основ’яненко в казці, Артемовський 451 і Гребінка в байці, Могила, Галка 452, Шевченко, Забіла 453 в думах і думках і пр[оче]. Що наші писателі в тім взгляді учинили (Шашкевич, Устиянович, Мох, Левицький і др.), всім відомо...

        Це не самохвальба, бо й сторонські письменники, знавці мов, признають нашій мові краснозвучність та інші прикмети, що ставлять її вище понад другими слов’янськими мовами. Бандтке називає її найкращою поміж усіма слов’янськими, Міцкевич — між руськими язиками, Бодянський величає її поетичність та музикальність, і велить рівняти її з грецькою та італійською, Ковбек і Мацєйовський іменують її кращою від чеської, Раковецький жалує, що вона не стала пануючою в цілій Росії, а російський письменник Даль-Луганський признає їй першенство над великоруським народнім і книжним язиком.
 
        Головацький Я. Розправа о язиці... — С. 38 — 40.
 
 
 
Примітки
 
        451. Мається на увазі Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790 — 1865) — український поет і культурно-освітній діяч. Автор байок та балад, перекладів творів Дж. Мільтона, Ж.-Ж. Руссо, переспівів од Квінта Горація Флакка: — Док. № 179.
        452. Йдеться про Костомарова Миколу Івановича (літерат. псевдонім Ієремія Галка, 1817 — 1885) — українського і російського історика буржуазно-ліберального напряму, етнографа, письменника-романтика, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства в Києві, автора численних наукових праць і художніх творів з історії України та Росії, пройнятих увагою до діяльності народних мас в історії та опозиційністю до самодержавного ладу, але не вільних від елементів буржуазно-націоналістичних концепцій, зокрема концепції про «безкласовість» і «безбуржуазність» української нації, взятої на озброєння буржуазно-націоналістичною історіографією. — Док. № 178.
        453. Забіла Віктор Миколайович (1808 — 1869) — український поет-романтик. Був у дружніх взаєминах з Т. Шевченком. Автор збірки поезій «Співи крізь сльози» (поч. 40-х років). У деяких віршах В. Забіли звучали соціальні мотиви — Док. № 178.
 
 
        За вид.: «Русалка Дністрова».: Документи і матеріали / АН УРСР. Ін-т сусп. наук та ін.; Упоряд. Ф. І. Стеблій та ін.; Ф. І. Стеблій (відп. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1989. — С. 276-277.
 .
 
Tags: 1848, Статті
Subscribe

  • Незнайдений автограф

    Відомий вірш «На незабудь Штернбергові» в останньому зібранні творів Шевченка вміщено у розділі «Dubia», тобто серед сумнівних творів. Поїдеш…

  • Портрет Шевченка на полі з рису

    Селекціонери з Інституту рису НААН України виростили на полі в Херсонській області гігантський портрет Тараса Шевченка. Площа портрета складає…

  • Надзвичайна книга

    Єдина в світі повністю вишита книга — шедевр зроблений в Україні! Майже рiк працювали над створенням креативної книги, за основу якої взяли…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments