Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

66. Ф. М. ЛАЗАРЕВСЬКИЙ. 27 квітня 1848. Оренбург

 
        27 апрел[я];
 
        Христос воскрес!
 
        Що оце Ви? — Бог з Вами, Тарас Григорович! І за що б таки мені на Вас сердиться, або — ще того гірше — забути Вас? Писали Ви до мене — правда; а хіба ж я до Вас не відписував? Тільки на послідній лист нічого не сказав, та й то виноват поганий москаль, чрез которого Ви передали «Историю» Устрялова; сказав він Вам, що «Историю» отдав в мої руки, да і збрехав, скурвий сину; перш наказував він зайти у якуюсь лавочку, мені не було часу по лавочках заходить, я гаявся, все відкладував, а тим часом він, чи може вже і не він, через солдата прислав її мені перед самісіньким велик[о]днем... Самого купця я і в очі не бачив, я тільки збирався відвічать на Вашу писульку, аж тут поспів і Ваш послідній лист.
        Коли Вам Бог приведе побувать на Раїмі, то, будьте ласкаві, Тарас Григорьевич, передайте мій низесенький поклон лікарю Белєву — гарний парень і щирий приятель моего брата, а трохи й мій. Порозвідаю, коли він останеться ще на Раїмі, то буду писать до його особо; коли ж не останеться, то там буде чиновник нашої Комісії Субханкулов; в нужді — нехай її Бог мимо несе — обратитесь до його... через його можна буде до мене пересилать листи; чого треба буде, а може й тепер треба, пишіть.
        Брат Василь зовсім остався у Петенбурзі і в Оренбург уже не вернеться; таке лихо, приїхав на годину — я і зрадів було, аж тут нелегкая мати понесла його у той Пітер... він служить секретарем у министра внутр[енних] дел. Справи він Вам не присилав; з сим вмісті прошу його прислать її; коли Вам можна буде переслать її (розумію, що Вам позволено будет рисовать), то вона Вас найде і на Раїмі, коли вже Вам забажалось так далеко забраться. З Безсребреником скоро побачитесь; його посилають в Николаевское укрепление, так по дорозі він заїде і у Вашу Орську. Прощавайте, любий Тарасе Григорович. Нехай Вас Бог і добрі люди милують і шанують.
        Всім сердцем і душою щирий до Вас
        Ф. Лазаревський.
 
        Левицького я дуже поскуб — може, пожалується і напише. Здається, Бог Вас знов зведе з Почешовим; і він потелепавсь на Раїм. Поклонітесь йому. Од Михайла Семеновича получите Лермонтова і Гоголя — «Выбранны[е] места». На Раїмі ще буде безпутна голова — прапорщик Бєляковський: від його подальше.
 
 
 
 
Коментарі:
 
        Подається за першодруком: Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів. — К., 1929. — Т. 3. Листування. — С. 260 — 261, де лист друкується за автографом, знайденим в архіві III відділу, нині не відомим. Публікація М. М. Новицького.
        Дата в першодруці: .«27 апреля». Рік уточнюється за змістом листа, що є відповіддю на лист Шевченка від 22 квітня 1848 р. з Орської фортеці.
 
        І за що б таки мені на Вас сердиться... — Відповідь на докір Шевченка у згаданому листі: «Чи не розсердилися Ви на мене часом? Або, крий мати Божа, чи не забули мене, безталанного, що пишу, пишу до Вас, а Ви хоть би словечко...».
        ...та й то виноват поганий москаль... — Особа не відома: хтось із залоги Орської фортеці, що їхав до Оренбурга.
        ...«Историю» Устрялова... — «Начертание русской истории для средних учебных заведений. Сочинение Н. Устрялова, принятое министерством народного просвещения в руководство для гимназий. Издание шестое».
        ...сказав він Вам, що «Историю» отдав в мої руки... — Відповідь на повідомлення Шевченка у згаданому листі: «Так же купець, що привіз Вам оту живущу «Историю» Устрялова, що і в солдатських руках не згинула, забожився мені, що притьмом у Ваші руки оддав».
        ...я тільки збирався відвічать на Вашу писульку... — Лист Шевченка до Ф. М. Лазаревського, написаний орієнтовно у березні — на початку квітня 1848 р. з Орської фортеці, не відомий.
        Раїм — військове укріплення на р. Сирдар’ї, за 64 км вгору від гирла.
        ...лікарю Белєву... — Белову Василю Миколайовичу — старшому лікарю Раїмського лазарету; з 1849 р. працював в Оренбурзькому військовому госпіталі (Большаков Л. И. Літа невольничі. — С. 191 — 192).
        Субханкулов Абдулкадир Фейзулович — чиновник Оренбурзької прикордонної комісії, старший товмач, колезький радник. Щойно призначений до Раїму (з 20 квітня 1848 р.). У 1852 р. відкликаний в Оренбург.
        Брат Василь зовсім остався у Петенбурзі... Справи він Вам не прислав... — Відповідь на запитання Шевченка: «Чи вернувся брат Василь із Пітера? Чи привіз він мені ту справу, що я його просив (бо мені затого -можна буде рисовать)». Лист до В. М. та Ф. М. Лазаревських з проханням надіслати малярську «справу» не відомий. Писав про це він і А. І. Лизогубові (див. лист від 1 лютого 1848 р.) і, одержавши бажане, дякував останньому 7 березня й 9 травня 1848 р. перед походом на Аральське море.
        З Безсребреником скоро побачитесь... — Особа не відома; існує припущення, шо під прізвиськом приховане ім’я Логвина Івановича Федяєва (1794 — ?) — командира першої бригади 23-ї піхотної дивізії Окремого Оренбурзького корпусу, який навесні 1848 р. інспектував Раїм (Большаков Л. Н. Літа невольничі. — С. 385). За спогадами Е. В. Нудатова, він привіз Шевченкові у Раїм з Оренбурга набір фарб — ймовірно, обіцяний йому Ф. Лазаревським у цьому листі (Клеменсов Д. Г. Кое-что из жизни Т. Г. Шевченко в Раиме // Южный край. — 1890. — № 5. — С. 91 — 94; Воспоминания о Тарасе Шевченко. — К., 1988. — С. 238).
        Левицького я дуже поскуб... — Відгук на прохання Шевченка: «Та ще поскубіть за чуб отого ледачого Левицького...».
        Здається, Бог Вас знов зведе с Почешовим... — У першодруці це прізвище прочитане помилково: треба — Почешев Герман (? — не пізніше 1851 р.) — поручик 5-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу. В його команді Шевченко долав етап з Оренбурга до Орська у червні 1847 р. До нього Шевченко звернувся щодо повернення власних речей, що залишилися в Києві у губернатора І. І. Фундуклея (Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. — С. 143; Большаков Л. Н. Літа невольничі. — С. 346 — 347).
        Од Михайла Семеновича получите Лермонтова і Гоголя — «Выбранны[е] места». — Ф. Лазаревський листувався з Шевченком через М. С. Александрійського, попечителя прилінійних казахів. Твори Лермонтова надіслав Ф. Лазаревському для передачі Шевченкові М. М. Лазаревський з Петербурга ще 12 лютого 1848 р.; «Выбранные места из переписки с друзьями» (1847) М. Гоголя переслала Шевченкові В. М. Рєпніна 19 березня 1848 р.
        ...прапорщик Бєляковський... — У першодруці прочитано неправильно: як встановив Л. Н. Большаков, у списках офіцерів корпусу такого прізвища немає, очевидно, йдеться про Бєлоновського Петра Федоровича, хорунжого Оренбурзького козачого війська, асесора комісії військового суду (козачий чин хорунжого відповідає, армійському чину прапорщика). Див.: Большаков Л. Н. Літа невольничі. — С. 192.
 
 
Tags: 1848, Листи до Шевченка
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments