Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

54. А. І. ЛИЗОГУБ. 7 січня 1848. Одеса

 
        7 генваря 1848. Одеса.
 
        Лист Ваш, коханий друже, я получив на самісінький Новий год. Превеликая Вам дяка і за лист, і за Вас, тільки важко на Вас дивитись. Що маемо робить: будемо молиться Богові, се найлучше. Як мені привітать Вас, нового года ради? Да пошле Вам Господь милосердний здоров’є, бо без його і у долі погано, а у недолі ще гірше, да пошле здоров’є, терпініє і силу тягти Вашу недолю; нести її і не жаліться, а дякувать Бога, начальство слухать, товариство любить і жить, як Бог дає, поки Богові угодно. Ось чого я молю у Господа Вам, коханий друже. Да послухає Спас наш милостивий моєї грішної, але щирої от серця молитви. Дякуйте Господа і за те, що Вам зосталося; Вам зосталось те, що є люде, що Вас кохають і жалують. Хоч недоля от сього і не поменшає, а все-таки трохи легше, як знаєш, що є такіє люде, що жалкують. Ваш перший лист от 22 октября я получив 29 декабря і одвічав 31 по адресу, там написаном у Оренбург до Лазаревского с передачею; а сей лист получив, як казав уже, на самісінький Новий год. Вашу цидулку до В[арвары] Н[иколаевны] послав по адресу. Вона хотіла до Вас писать, як тілько прочула, где Ви живете, та, мабуть, що-небудь їй помішало. Глафіра, дякувать Господа, здорова, а сестра її Татьяна Івановна усе недужа, і тепер стало їй гірше, живе вона у Києві, Цецурін лічить, та все нема лучче. Видно, Богу угодно, щоб вона, бідна, страждала; така Його свята воля, нехай так і буде. Я такої віри, що Бог усе робить ік луччому. Важко, вельми важко мені було, і тепер ще плачу, як згадаю, як моя манюсенька донька Лізочка отходила до Бога, да страждала аж двоє суток, а тоді, благодареніє Богу, дав мені силу і розум дякувать Його за моє горе; бо не радості, а туга да недоля робить чоловіка луччим і зближає його до нашого Отця небесного.
        Шукав я книг, що. Вам хочеться — «Одіссеї», перевод Жуковського, печатної ще нема, і ніхто її не знає і не читав, опріч Гоголя, що пом’янув у своїх письмах. Коли покажеться — то пришлю; Шекспіра найшов і скоро пришлю; піджидаю грошей з дому, бо тут зовсім процвиндрився, а як тільки роздобуду грошенят, то зараз усе укупі: і ящичок, і Шекспіра, і все пришлю. Ви знаєте, що я не вельми заможний, але готов ділитись чим маю. Що Вам треба, да коли у мене є — то зроблю. Да не скаже мені Господь у день судний: бых болен я в темнице и не посетисте мене. Не могу посЂтить персонально — привітаю словом, і вельми, вельми б радувавсь, якби моє слово та Вам приносило покой і закріпляло б Ваше серце на недолю. О, щасливий би я був тогді. Будьте ж здорові і пишіть до мене.
 
        Щирий до Вас
 
        Андрей Лизогуб.
 
        Адрес:
        В Одессу.
        На Садовой, в доме Шостак.
 
 
 
Коментарі:
 
        Подається за виданням: Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів. — К., 1929. — Т. 3. Листування. — С. 249 — 250, де лист друкується за автографом, знайденим в архіві III відділу, нині не відомим. Публікація М. М. Новицького.
        Вперше надруковано: Киевская старина. — 1900. — № 9. — С. 316 — 317 (публікація М. І. Стороженка).
        Дата в автографі, як її відтворено в «Листуванні»: «7. января 1848. Одесса».
        Відповідь на лист Шевченка від 11 грудня 1847 р. з Орської фортеці.
 
        Превеликая Вам дяка і за лист, і за Вас... — Разом із листом Шевченко надіслав А. І. Лизогубові й свій автопортрет у солдатській формі (т. 7, № 1).
        ...у Оренбург до Лазаревського з передачею... — Тобто до Ф. М. Лазаревського.
        Вашу цидулку до В[арвары] Н[иколаевны] послав по адресу. — Йдеться про лист від 24 грудня 1847 р., надісланий А. І. Лизогубу разом із листом до нього від 22 жовтня 1847 р. для пересилання В. М. Рєпніній, яка жила в Яготині. На цей лист В. М. Рєпніна відповіла 13 січня 1848 р.
        Глафіра — Г. І. Дунін-Борковська.
        Тетяна Іванівна — Т. І. Псьол.
        ...як моя манюсенька донька Лізочка отходила до Бога... — Про смерть малої дочки Лізи А. І. Лизогуб писав Шевченкові 21 жовтня 1847 р.
        ...«Одіссеї», перевод Жуковського, печатної ще нема, і. ніхто її не знає і не читав, опріч Гоголя, що пом’янув у своїх письмах. — Переклад «Одіссеї» Гомера, виконаний В. І. Жуковським, опубліковано 1849 р. Шевченко міг дізнатися про нього зі статті М. Гоголя «Об Одиссее, переводимой Жуковским (Из письма Н. В. Гоголя к Н. М. Языкову)» (Московские ведомости. — 1846. — 25 липн. — № 89; Современник. — 1846. — № 7; Гоголь Н. В. Выбранные места из переписки с друзьями. — Спб., 1847).
        ...Шекспіра найшов... — Драматические сочинения Шекспира. Пер. Н. Кетчера. Вып. 1 — 13. 1841 — 1848. У згаданому листі Шевченко прохав А. І. Лизогуба надіслати йому цю серію.
        ...бых болен и в темнице и не посетисте мене. — Цитата з Євангелія від Матвія, гл. 25, в. 43.
 
 
Tags: 1848, Лизогуб, Листи до Шевченка
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments