Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

2. ЛИСТ ДО М. Г. ШЕВЧЕНКА. 2 березня 1840. С.-Петербург

 


Санкт-Петербург. Марта 2 — 1840.

Брате Микито, треба б тебе полаять, та я не сердитий. Нехай буде так, як робиться. Бач за що я тебе хочу лаять, чом ти, як тілько получив моє письмо, до мене не написав, бо я тут турбувався. Трапляється, що письма з грішми пропадають, — а вдруге за те, що я твого письма не второпаю, чортзна по-якому ти його скомпонував, ні по-нашому, ні по-московському — ні се ні те, а я ще тебе просив, щоб ти писав по-своєму, щоб я хоч з твоїм письмом побалакав на чужій стороні язиком людським. Ну, та й за те спасибі, а тепер ще ось що. Просиш грошей більш-менш — чи багато тобі їх треба? Ну, та гроші така річ, що хоч і сто рублів, то не пошкодить, а поки їх у мене не трапилось — то возьми поки що 50 руб[лів] асигнацій, а коли треба буде ще, то напиши. Та знай, що мені гріх позичать братам гроші — коли трапляться, то так дам, а коли ні [?], то вибачайте.
Що-то як маляр, то вже скрізь понамальовує всякої всячини. Ти вибачай, забув, що письмо до тебе, та й ну малювать — задумую[сь] іноді, не тобі кажучи.
Поцілуй старого діда Івана за мене і поклонись всій рідні нашій, яка єсть, доглядай сестру Марусю та, коли можна, помагай і бідній Ярині — а малярові поганому скажи, коли він не схаменеться, то опиниться там, де йому і не снилось. Кланяйся сестрі Катерині і Антонові, братові Йосипові і всім, хто мене не забув. Може, я літом приїду побачиться, коли матиму час, та навряд, треба перш добре вивчиться малювать.
Скажи Іванові Федьорці, нехай він до мене напише письмо окроме — та тілько не по-московському, а [то] і читать не буду. — Кланяйся йому.
Оставайся здоров.

Твій брат Тарас Шевченко

Як тілько получиш моє письмо, зараз пиши до мене — та поклонися Івану Станіславичу Димовському.



Подається за автографом (ІЛ, ф. 1, № 239).
Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1891. — № 2. — С. 211 — 212). Перед тим репродуковано в тому ж журналі: Киевская старина. — 1889. — № 9. — С. 762 — 763.
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. — СПб., 1911. — Т. 2. — С. 344.
Відповідь на лист брата Микити, нині не відомий.
Перша згадка про автограф цього листа є в листі В. П. Горленка до О. М. Лазаревського від 22 січня 1890 р.: «Прошу прислать письма Шевченко (йдеться про лист від 2 березня 1840 р. до брата Микити та про лист до М. М. Лазаревського від 20 грудня 1847 р. — Ред.). Я сделаю, что смогу, и возвращу вовремя. У Чалого не оказалось письма к Никите 1840 г. Не то ли это письмо, о котором сообщил в „К[иевской] ст[арине]“ доктор Талько-Гринцевич (Киевская старина. — 1889. — № 9. — С. 758 — 763), который сам, впрочем, его не видел? Как попало оно к Терещенку? Не откажите сообщить об обоих письмах все, что Вам известно» (Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. — К., 1966. — С. 120).

Поцілуй старого діда Івана... — Йдеться про І. А. Шевченка.
... доглядай сестру Марусю... — Сестра Маруся осліпла, і Шевченко часто просить допомагати їй, сам допомагає матеріально.
... помагай і бідній Ярині — а маляреві поганому скажи, коли він не схаменеться, то опиниться там, де йому і не снилось. — Мова йде про чоловіка сестри Ярини Ф. К. Бойка, який пиячив і знущався над дружиною.
Може, я літом приїду побачиться... — Бажання Шевченка зустрітися з рідними здійснилося тільки влітку 1843 р. під час першої подорожі в Україну.
Скажи Іванові Федьорці... — Федьорка Іван Пилипович — сусід родини Шевченків у с Кирилівка.



Див. спогад Варфоломія Шевченка.



НАЧЕРКИ НА ЛИСТІ ДО БРАТА, М. Г. ШЕВЧЕНКА. Чорнило. 2.ІІІ 1840.




 
Tags: 1840, Автографи, Графіка, Листи
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments