Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [До виходу першого Кобзаря, стор. 8]


III
       
        Після недугу Шевченко перебрався на кватиру в д[омі] булочника Даннеберга в 9-й лінії Васильєвського острова. Що се була за кватира, про те повідав нам сам Шевченко: «Світличка, казав би, з меблями, так се була б неправда. Вдовж передньої стіни над робочим столом висіло дві полиці: на верхній стояли статуетки і коники барона Клодта, а нижня без ладу була завалена книжками. В світличці — єдине вікно, та й те напівзакрите. На стіні проти вікна порозвішувані виліплені з алебастру слідки ніг і рук, а поміж них маска Лаокоона із знаменитої натурщиці Фортунати» 189.
        Не скажу я, чи в цій самій кватирі жив Шевченко і тоді, як ходив до його на сеанси дідич Петро Мартос. Останній про Тарасову тодішню кватиру повідає, що вона була недалеко від Академії, але «під небесами», себто вельми високо; б.уло дві світлички: прихожа зовсім порожня, а друга, з вікном круглястим, така маленька, що ледві містилося ліжко; та щось таке ніби стіл; на сьому столі були порозкидані без ладу малярські пристрої та шматки паперу. Стояв ще мольберт да покалічений дзиглик. Кватира не визначалася з охайності; скрізь лежав товстим шаром пил; по підлозі валялися шматки паперу. По стінах стояли рами з натягненим полотном. На декотрих з них були розпочаті патрети і малюнки» 190. Мені здається, що се та сама кватира, різниця між ними невелика. Мартос бував у Шевченка на сам кінець р. 1839, коли вже вернувся і кватирував з ним Штернберг. Останнього в степах киргизьких постиг такий недуг, що він мусив покинути Оренбурщину і вернутися до Петербурга. Вернувся він просто на кватиру до Шевченка 16 грудня і кватирував з ним до весни р. 1840. Тоді з Шевченком жив убогий молодий поляк студент Демський. Вечером Демський вчив Шевченка мови французької. Поспіх в науці, мабуть, йшов добре; бо під час, коли вернувся Штернберг, Шевченко з Демським перекладали Польдекокового «Брата Якова». Коли потім Демський помер, французькі книжки його перейшли до Тараса 191.


        189 Поэмы и повести. — С. 468 — [469].
        190 Вестник Юго-Западной и Западной России. — 1863. — Кн. X. — С. 32.
        191 Кобзар. — Т. III (Художник). — С. 54, 59, 88.





Коментар:
        Не скажу я, чи в цій самій кватирі жив Шевченко і тоді, як ходив до його на сеанси дідич Петро Мартос. — Ні, не в цій, а на верхньому поверсі будинка Г. І. Аренса на 7-й лінії Васильєвського острова, де Шевченко мешкав разом з художником Г. К. Михайлович (з літа до середини листопада 1839 р.) (Жур П. В. Шевченковский Петербург, с. 150 — 151). Коли з кінця грудня 1839 р. до початку лютого 1840 р. Шевченко захворів на тиф, його узяв до себе й доглядав художник Ф. П. Пономарьов.
        Епізод з гусаком і крилами ангела помилково приписаний Ф. Пономарьовим Шевченкові. З розшуканого Г. П. Паламарчук листа Ф. Пономарьова до М. О. Рамазанова, написаного не пізніше 1861 р., з’ясувалося, що справжнім «героєм» цього епізоду був не Шевченко, а Г. К. Михайлов (Паламарчук Г. П. Про деякі нові атрибуції та датування малярських творів Т. Г. Шевченка. — У кн.: Питання шевченкознавства: Т. Г. Шевченко та його сучасники. — К., 1978. — С. 69—74).





Попередня                 Наступна
Tags: 1839, 1840, Кониський
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments