April 25th, 2010

shevchenko

Спогади Є. Чикаленка про Київську громаду

 
        * * *
 
        Як відомо, Стара громада заснована була ще в 60-их роках минулого століття В. Антоновичем, д-ром Панченком, К. Михальчуком, П. Житецьким та Т. Рильським, яких я знав усіх живими і з якими познайомився ще 1881 року, коли проживав у Києві. Таким чином вона проіснувала коло шістдесяти років без перерви і за своє життя відіграла величезну ролю в справі відродження української нації. Довгий час вона була на Україні єдиним організованим гуртом свідомих українців, а до заснування 1897 року Загальної української організації була центром всього українського національного руху.
        1872-го року вона заснувала в Києві Південно-Західний Відділ географічного товариства, що став справжньою українською академією наук, коло якої сконцентрувалися всі свідомі українські сили, що під керуванням П. Чубинського зібрали десятки томів українського етнографічного матеріалу, який, крім П. Чубинського, обробляли В. Антонович, М. Драгоманов, К. Михальчук, О. Русов, М. Лисенко та багато інших членів Старої київської громади.
        З 1876 року, після розв’язання, по доносу Юзефовича, київського відділу Географічного товариства і заборони української літератури, навіть пісні на сцені, Стара київська громада, — виславши за кордон свого члена М. П. Драгоманова голосно протестувати Collapse )
        Проте Київська стара громада вважала своїм моральним обов’язком допомагати родині Т. Шевченка. Так, вона виховала своїм коштом кілька онуків його, що походять від його братів та сестер, як, напр., малярів Фотія Красицького, Федора і Маркіяна Шевченків, учительку Бойко та техніка Левка Шевченка, який 1918 року став на чолі Звенигородського повстання під час пробування німецького війська на Україні і якого хтось зрадницьки вбив.
        Так само Київська стара громада придбала на ім’я свого члена К. Гамалії й могилу Шевченка, яку її заходами, по проекту члена її, інженера Якубенка, за матеріальною допомогою золотоніського земства, зремонтовано і поставлено нового залізного хреста, якого видно з Дніпра кілометрів за 20. Збудовано коло могили хату для сторожа з кімнатою для приїжджаючих. Розведено навкруги могили на високій безводній горі великий парк і пороблено дерев’яні східці по прикрому схилі для виходу на гору і кам’яні на саму могилу. Взагалі Київська стара громада ввесь час свого існування дбала про впорядкування цієї святої для українців могили, подібної до якої не має жоден народ на світі.


        Спогади Євгена Чикаленка. Київська стара громада. Чикаленко Є. Х. Зібрання творів в 7 т. — К., 2003. — Т. 1. Спогади. — С. 229-231.
 
shevchenko

Епізод із життя Київської громади. Спогад Є. Чикаленка про редагування словника

 
        * * *
 
        По закриттю в Петербурзі 1862 року українського місячника «Основа», що вівся, як відомо, П. Кулішем, М. Костомаровим та Т. Шевченком, до Старої київської громади перейшли разом з іншими матеріали і словарі. З того часу Стара київська громада, через своїх членів філологів, та їх знайомих, що жили по різних кутках України, продовжувала збирання словарного матеріалу з народніх уст і вибирала слова з друкованих етнографічних матеріалів та з старих наших письменників, що писали до 70-их років, поки ще не почалося «кування», тобто вироблення нових слів. З творів пізніших письменників вже не виписували слів, бо словник мав бути чисто народнім, етнографічним, в якому був би зібраний тільки народний словесний капітал, коли так можна висловитися. З членів Громади, фахових філологів і признаних знавців мови, склалася словарна комісія, яка, збираючись раз на тиждень, Collapse )


        Громадський словник під редакцією Грінченка. Чикаленко Є. Х. Зібрання творів в 7 т. — К., 2003. — Т. 1. Спогади. — С. 236-241.