February 3rd, 2010

shevchenko

Із листа І. Тургенєва до О. Герцена. 14 березня 1861 р. Париж

 
        Скажи два слова в «Колоколе» о смерти Шевченка. Бедняк уморил себя неумеренным употреблением водки. Незадолго перед смертью с ним случилось замечательное происшествие: один исправник (Черниговской губернии) арестовал его и отправил как колодника в губернский город за то, что Шевченко отказался написать его портрет масляными красками во весь рост. Это факт.
        Я еду через месяц в Россию, в деревню — и на дороге заеду к тебе в Лондон на день.
 

        Переписка И. С. Тургенева. В 2-х томах. — М., 1986. — Т. 1. — С. 214.
 
shevchenko

Із листа М. О. Максимовича до П. Л. Деркача. 12 - 15 березня 1861 р.

 
        Посылаю Вам, любезнейший брат Петр Львович, мою песню на смерть Шевченко. Коли не отмолишься и не отплачешься от печали по умирающим друзьям, то хоть отспеваться...
 
        15 марта 1861 г.
 
        Песня Украинца на смерть Т. Г. Шевченко

        Все утрата в певних людях —
        Ой як не тужити!
        От і нашого Шевченка
        Не стало на світі...
        Порівнявся день із ніччю,
        Сонце пригріває;
        Пропада зима велика,
        Весна настигає.
        От із того Дніпра скине
        Ледянії шати,
        Стануть луги зеленіти,
        Сади розцвітати.
        Заспівають жайворонки
        Весело у полі,
        І возрадуються люди,
        Що дождались волі.
        А ти, друже, непробудно
        Заснув на чужині,
        І не будуть твоїх пісень
        Співать на Вкраїні.
        Не судилось, як хотілось,
        Щоб у своїй хаті,
        На тій горі наддніпровій
        Життя зазнавати.
        Іншу долю божа воля
        Для тебе судила,
        Що високим даром пісень
        Тебе наділила.
        Дало серце, щоб любило
        Широкую волю;
        Віщу душу, щоб боліла
        За людську недолю;
        Ясні очі, щоб лилися
        З їх сльози гарячі;
        Щоб по світу роздалися
        Твої дивні плачі...
        Стоїть верба під горою
        На Дніпр похилилась;
        За коханим своїм сином
        Мати зажурилась.
        Вічна пам’ять тобі, друже, —
        Кобзарю єдиний,
        Твоя пісня, твоя слава
        Не вмре, не загине.

 
        12 марта 1861 г., Михайлова Гора
 

        Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. — К., 1966. — С. 35.
 
shevchenko

Із листа А. О. Лазаревської до О. М. Лазаревського. 19 березня 1861 р.

 
        Жаль и мне Шевченко. Справедливо, что он рано умер, но не берег же он и здоровья своего.
 
        19 марта 1861 г., [Гирявка].
 

        Архів О. M. Лазаревського. Цит. за: Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. — К., 1966. — С. 35-37.
 
shevchenko

Із щоденникових записів В. С. Гнилосирова. Перша половина 1861 р. Харків

 
        1861 рік
 
        Collapse )
        13 февраля... Позавчора прийшла до нас в хату «Основа» 1, це перша книжка, котрої так дуже бажали, щоб хоч трохи роздивиться, що вона таке є. Спасибі велике петербузьким: вкоїли книжку — гріх слова сказати, путящу, хоч куди. Тут і Шевченко 2, і Гоголь 3, і Костомаров... 4, Куліш 5, М. Вовчок 6, Галка 7, Ганна Барвінок...8, Левченко 9, Номис 10, Чужбинський...11, Белуха-Кохановський 12, Полтавський пан, человек, скільки чутки за його, хороший. Я так зрадів, як уздрів сю книжку, що, далебі, й поцілував... Кинувсь читати, не знаєш, за що і вхопитись — те гарне, а те ще краще. Ну, звісно, зараз вчисав поетичну мову Тараса Григоровича, й найбільш вподобався мені його Чернець, посвящ. П. Кулішеві 13.
 
        27 февраля. Сегодня за час перед сном получил известие через М. В. Жученка 14 о смерти Т. Шевченка. Он умер вчера в Петербурге в 5½ часов, как извещает депеша, полученная Лобком 15. Память бессмертия великому поэту! Нужно б[ыло] б собраться и поговорить в кружке по кр[айней] мере полтавцев, обессмертить чем кто в силах это великое имя...
 
        3 марта, пятница... Вечером 1 собрались студенты полтавцы и Лобко — потолковать, чтобы на первый раз сделать сколько-ниб[удь] порядочного в пользу семейства и вообще родных покойного Тараса. И вот посильные результаты вечерних прений, записанные мною:
        1 марта в кружке людей, для которых дорога память о великом поэте, положено:
        1. Открыть с разрешения начальства общественную подписку.
        2. Позаботиться об устройстве музыкально-литературного вечера.
        3. Закупить издания Южнорусского букваря Т[араса] Григорьевича.
        4. Сношение с другими городами (Полтава, Одесса, Киев, Нежин, Москва, Петербург, Херсон, Екатеринослав, Екатеринодар, Чернигов).
        Цель сбора денег — издание произведений покойного поэта. (Издание поручить П. А. Кулишу). Это издание должно продаваться по цене, в какую само оно обойдется. Вырученные от продажи деньги употребить на стипендию шевченковскую в университетах: Киевском или Харьковском. Право на стипендию предоставляется лицам из податного южнорус[ского] населении или из черноморских козаков.
        Наличные, бывшие к концу вечера, и подписавшие этот протокол: Петр Лобко, Ив[ан] Бницкий, Л. Шиманов 16, Мих[аил] Жученко, Федор Павловский, Ив[ан] Паученко, Денис Оробченко, Василий Мова 17, В[асилий] Гнилосыров, Г. Сиренко 18.
        2 числа в 3 или 4 (часа) предполагалось отправить депутацию от нашего кружка к губернатору. Решили идти М. В. Жученко и Дядя 19. Мих[аил] Вас[ильевич] узнавал, что для этого необходимо оставить докладную записку и зашел вчера привести все в дело. Но к несчастью Дядя заболел... Дело отложили до сегодня...
 
        7 марта... Вопрос о ресурсе семейству Шевченко еще не решен: власти что-то весьма уклончивы от положительного ответа.
 
        Collapse )
        Летучие наблюдения. Молоді хлопці кидались до книжок. Стар же чоловік проходив собі понуро і рідко дуже навертались із них до товару. Іноді спита хлопець книжки — побіг за грішми й щез. Часто приходилось просто виступать апостолом, взявши в руки «Хату» 46 або «Кобзаря». На слушателей всегда производил «хорошее впечатление» 47.
 
 
Collapse )

        Цит. за: Д. Іофанов. Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка. — К., 1957. — С.92-96. Також Ігн. П. Житецький. Шевченко і харківська молодь // Україна: науковий двохмісячник українознавства. — 1925. — № 1/2. — С. 143-148.