December 6th, 2008

shevchenko

(no subject)

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [На першому засланню (червень 1847 — жовтень 1850), стор. 29]
 
 
XII
 
        Річ певна, що ревізія у Шевченка не задовольнила Обручова, і він повернув тоді справу вельми круто проти Шевченка. Він не тільки скасував 27 квітня власний наказ про виряд Шевченка з Вернером на Мангишлак, а звелів вирядити його до Орська; держати там у тюрмі і пильновати, щоб просто ні до Шевченка, ні від його не йшли листи; «Усі такі листи, — додав Обручов в своєму наказі до командира 5 батальйону майора Мєшкова, — повинні приходити попереду до мене на перегляд; а за самим Шевченком, окрім начальників батальйонного і ротного, повинні поглядати ще добронадійні унтер-офіцер та єфрейтор; вони повинні строго стежити за усіма вчинками рядового Шевченка і коли помітять за ним що-будь «предосудительне», або неслухняність його, так зараз же подавати про те звістку начальникові батальйону, а сей зараз повинен донести мені, надписуючи на пакеті «потайно, і до власних рук» 602.
        12 мая, значить, день в день через два роки після того, як Шевченко виступав вперше з Орська в степ, знов повели його степом в Орськ і тут закинули в каземат — між колодників і таврованих варнаків 603.
        Взагалі знати, що Обручов переполошився знайденими при ревізії у Шевченка речами. З переполоху, як небавом буде знати, він не вагався потаїти правду і ужити вчинків, противних елементарним змаганням совісті. Переполошившись, Обручов поспішив зчинити бучу і в Петербурзі. 23 мая він одіслав до військового міністра усі одібрані у Шевченка папери і малюнки і писав: «Стало мені відомим (а звідкіль саме — про те промовчав), що «рядовий» Шевченко носить цивільну одежу, малює і пише вірші. Я тієї ж години звелів потрусити Шевченка і самого його тримати в арешті. При ревізії знайдено у Шевченка тільки один поношений старий цивільний сурдут; листи від різних людей, писані переважно мовою українською; два альбоми з віршами та з піснями українськими і з малюнками на них олівцем. Найпаче між листами видається лист мовою українською, писаний 6 березіля з Петербурга урядником оренбурзької кордонної комісії — Левицьким. Подаю переклад сього листа. Варт уваги і лист двох братів Лазаревських — один з них служить у Петербурзі при губернаторі, а другий теж «чиновником особых поручений» при голові тутешньої кордонної комісії генералі Ладиженському. Знати з листів, що декотрі листи до Шевченка пересилано через Лазаревського та через урядника з тієї ж комісії Александровського 604 (родом з Чернігівщини, як і Лазаревські, на ймення — Михайло).
 
 
 
Collapse )



Collapse )



Попередня                 Наступна
       
       
shevchenko

(no subject)

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [На першому засланню (червень 1847 — жовтень 1850), стор. 30]
 
 
        Як бачимо, генерал Обручов, обвинувачуючи Шевченка за те, що не слухався царської волі і малював, потаївся перед міністром і не сказав, що сам же він по просьбі Бутакова вирядив Шевченка в експедицію саме на те, щоб малював види і карти, і оця мета виразно висловлена в усій переписці Обручова з Бутаковим про Шевченка. Мало сього: і потаївшись, Обручов зовсім вже не совісно звернув свій вчинок на другого.
        В Петербурзі теж переполошилися; вдарили на гвалт. Гвалту запомогло й те, що про всю оцю колотнечу сполошений генерал Обручов написав навіть до державного канцлера графа Нессельроде.
        Collapse )
        З Головком сталася подія дуже трагічна. Коли Левенталь, прибувши на кватеру до Головка, сказав йому, що, по царському приказу, мусить зробити ревізію і арештовати його, Головко пішов до другого покою одягатися. Тим часом Левенталь розглядував папери. Аж ось «квартальний» (поліціянт) закричав: «Що ви! що ви робите!» Левенталь обернувся і побачив, що Головко з пістоля ціляв у «квартального», котрий швидше «ретировался»; тоді Головко став цілитися в Левенталя, ледві сей встиг «одійти», як Головко вистрілив. Заким Левенталь кликав унтер-офіцера, щоб «роззброїти» Головка, останній замкнув двері і там вистрілив. Коли розломали двері, Головко лежав на підлозі, облитий кров’ю. Коли прийшли лікарі, дак Головко був вже мертвий. Він вистрілив собі в рот 606.
 
 
 
Collapse )



Collapse )



Попередня                 Наступна        
       
shevchenko

(no subject)

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [На першому засланню (червень 1847 — жовтень 1850), стор. 31]
 
 
XIII
 
        Одержавши наведений вгорі наказ військового міністра з висловленою там царською волею, Обручов 23 червня дав наказ начальникові 2 батальйона підполковникові Чигирю справити формальне слідство над Шевченком, а на другий день послав наказ до Орського батальйонного командира, щоб тримав Шевченка в арешті і скоро слідчий скаже прислати Шевченка до Оренбурга, дак вирядити його етапом, під строгою вартою, посилаючи вартовими одного унтер і не менш трьох звичайних жовнірів 607.
        От яким страшним Обручов уважав нашого поета! Але, спасибіг Чигирю, він не покликав Шевченка до Оренбурга і тим не дав йому міряти пішки степом трохи не 600 верстов (до Оренбурга і назад) і мордоватися по етапових тюрмах. Чигир сам поїхав до Орська і тут цілий тиждень робив слідство.
        Липня першого привели з каземату до Чигиря на опит Шевченка. Перш за все Чигир казав попові Петру Тимашеву усовістити Тараса, щоб він на опиті говорив правду. Питання Чигиреві і Шевченкова відповідь нічого нового і дуже цікавого не дають нам знати, що річ велася звичайним шляхом формальним і що Шевченко не дуже таївся. Цікавте за все те показалося, що Шевченко на вірність «службы Его Императорскому Величеству не присягав...» З огляду формального недогляд се великий, і Чигир зараз почав питати начальника батальйону: чому Шевченко не присягав? Майор Мєшков відповів, що військовим звичаєм до присяги приводять новобранців (некрутів) зараз скоро їх приймуть до військової служби. Шевченка прислано з Оренбурга до Орська вже «рядовым». Тим-то він — Мєшков — і гадки не мав, що Шевченка не привели під присягу в Оренбурзі і прислали не заприсяглим в Орськ 608.
        Правда була за Мєшковим. Останній, довідавшись тепер, що Шевченко не заприсягав, зараз же наказав привести його під присягу. До присяги приводив священик Павловський, і був при тому підпоручник Ростопчин.
        Хтось Г. П. Даценко, що р. 1886 — 89 служив у війську в Орську, (людина, очевидно, малоосвічена, бо у його Новопетровський форт на Аральському морі!) каже, що він на власні очі бачив в Орському архіві лист тієї присяги, підписаний після слова «аминь» так: «Рядовой Тарас Григорьев сын Шевченко»: але ж д. Даценко «не пригадав собі ні року, ні місяця, ні дня, які визначені на тому листі» 609. До речі сказати, що д. Даценко примітив, що в архіві нема вже паперів урядових з тих, що належать до Шевченка. Даценко чув, що все, що було цікавого про Шевченка, «взято вже з архіва (не відомо ким) і одіслано до Петербурга». Є і друга звістка, що папери про Шевченка з Орського архіву викрала «одна интеллигентная личность, успевшая эти документы выгодно эксплоатировать» 610.
 
 
 
Collapse )



Collapse )



Попередня                 Наступна