Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [Парубоцький вік, стор. 11]


VII
       
        Нові знайомі і добродії Шевченка добре бачили і тямили, що найважніша запомога, яку треба зробити — се освіта Тараса і розвиток його кебети малярської. Про освіту шкільну систематичну годі було й думати. Тарасові йшов 24 рік, а се не такий вже вік, щоб починати освіту шкільну, а починати її доводилося трохи що не з букваря. А друга причина, що не давала й думати про освіту шкільну або хоч би й не шкільну та систематичну, — було соціальне становище Шевченка; він крепак, законтрактований в науку до маляра, і доки він крепак, даремна річ думати, щоб захистити його до Академії художеств, де б і про загальну освіту, і розвиток його можна б було піклуватися. Виходило, що першим ділом треба доложити рук, щоб визволити Тараса з крепацтва. Другої ради в сій справі не можна було й придумати, як тільки ублагати Енгельгардта, щоб він випустив Шевченка на волю чи ради філантропії, чи взяв викуп. Для останнього треба грошей; а грошей саме й не було. Подумати і орудувати сією справою взялися Брюллов, Венеціанов та Григорович. А тим часом Сошенко піклувався про освіту Тараса, порадив йому малювати акварелею портрети і наділяв його, що сам, а що — і се певніше — за порадою Гребінки, книжками. Шевченко загарливо кинувся до читання. Чим більше він читав, тим ясніш бачив і тямив, яка його мізерна освіта: а вже ж се ще більш примушувало його читати. Він, опріч книжок українських, яких тоді було вельми мало, читав історію Греції, читав романи Діккенса; читав усе, що трапилося: «Енеїду» Котляревського він знав напам’ять. Але ж він перш за все був робітник Ширяєва і на його повинен був віддавати свій час і працю; на себе він споживав тільки час гулящий від праці і роботи на Ширяєва. На себе працював він єдине або в свято, або увечері в будень: «коли усі вже поляжуть спати». Він засвітить було стеаринову свічку, що наділив йому Сошенко і читає або малює.
        Небавом приніс він показати Сошенкові перший свій твір малярський. Перед тим він прочитав трагедію Озерова «Эдип в Афинах» і заходився зробити малюнок на ту тему. Малюнок Сошенкові подобався: тут було тільки три постаті: Едіп з Антігоною та віддаля Полінік 157.
        Сошенко похвалив роботу і почув від Тараса, що у Ширяєва — хоч і є цілий портфель естампів, та він не дає йому користуватися з них — «боїться, щоб не попсував». А коли Шевченко сказав, що Брюллов бачив і хвалив його малюнки, так Ширяєв не пойняв віри навіть тому, щоб Тарас хоч би бачив Брюллова, і обізвав його «дурнем».



        157 Див.: Художник. — С. 19 (Кобзар. — Т. III).


Коментар

        Перед тим він прочитав трагедію Озерова «Эдип в Афинах» і заходився зробити малюнок на ту тему. — Малюнок «Едіп, Антігона та Полінік» не знайдений (Шевченко Тарас. Повне зібр. творів: У 10 т. — Т. 7. — № 375). Виконано його орієнтовно 1836 — 1837 рр. Це, отже, не був перший «твір малярський» Шевченка: відомі його портрети П. Енгельгардта й невідомої жінки, композиції «Смерть Лукреції» (1835), «Смерть Олега, князя древлянського (1836) тощо (там же, №№ 2 — 5).


       
       
       
Попередня                 Наступна
Tags: 1837, Кониський
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments