Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

23. ЛИСТ ДО М. А. ЦЕРТЕЛЄВА. 23 вересня 1844. С.-Петербург

 
        Князю мій сіятельний!
 
        Якби мені Бог поміг докончить те, що я тепер зачав, то тойді склав би руки та й у домовину. Було б з мене: не забула б Україна мене мізерного. Так ось що! зачав-то я зачав, а вже кончу, не знаю як, бо без людей і грошей не втну нічого. Та здається, що ще ніхто нічого не зробив без цього товариства. На те вони люди, на те вони гроші, будьте ласкаві, помагайте мені, ви маєте і силу, і славу, і любите ту країну, що я тепер заходився рисовать. Ось як я її рисую. Спершу види, чи то історією, чи то красотою прикметні, вдруге, народний бит так, як він тепер єсть, втретє, історію, все те, що робилося на нашій Україні колись-то. Тепер уже три картини готові, а ще три вийдуть к Новому року. Посилаю вам оці три і вельми прошу: наберіть мені субскрибентів у Харкові, коли вам Бог поможе, і шліть до мене з грішми за квит[к]ами і картинами. За 6-ть картин три карбованці. Спасибі, сіятельний наш генерал-губернатор узявся мені помагать. Та ще як ваша мость та інші добрі люди скинуться та поможуть, то тойді оживе наша країна хоч на папері. Шлю вам оці три картини і квит на шталт, а ви, якщо там зберете, то шліть до мене в С.-П.бург, в Академію художеств, на ім’я Тараса Григоровича Шевченка. На той рік, як доживемо, то, дасть Бог, побачимось, я буду в вашому Харкові. А поки що прийміть милостиво мою просьбу і не осудіть
 
        щиро почитаючого вас
        Тараса Шевченка.
 
        С.-П.бург,
        1844,
        сентября 23.

 
 
 
Примітки
 
        Подається за автографом (ІЛ, ф. 1, № 233).
        Вперше надруковано в «Записках Наукового товариства ім. Шевченка» (1913. — № 2. — С. 157).
        Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 19 — 20.

        Цертелєв (Церетелі) Микола Андрійович (1790 — 1869) — український і російський фольклорист. У 1819 р. видав першу збірку української народної поезії «Опыт собрания старинных малороссийских песней» (СПб., 1819), вмістивши в ній дев’ять дум і одну історичну пісню. Збірник відкривався вступною статтею упорядника «О старинных малороссийских песнях», в якій високо оцінювалась українська народна поезія за те, що в ній «виден поэтический гений народа, дух его, обычаи описываемого времени». Деякий час М. А. Цертелєв належав до декабристського «Вільного товариства аматорів російської словесності». З 30-х років відійшов від науки, був інспектором Полтавського інституту шляхетних дівчат, помічником куратора Харківського учбового округу. Шевченко звертався до нього саме як до куратора учбового округу, щоб він сприяв передплаті на «Живописную Украину». Ймовірно, на прохання М. А. Цертелєва Харківський університет надіслав замовлення на це видання.
        Якби мені Бог поміг докончить те, що я тепер зачав... — Йдеться про періодичне художнє видання «Живописная Украина» (див. примітку до листа до О. М. Бодянського від 6-8 травня 1844 р.).
        ...генерал-губернатор узявся мені помагать. — 3 1840 р. чернігівським, полтавським і харківським генерал-губернатором був князь Долгоруков Микола Андрійович (1792 — 1847). До нього Шевченко звертався з проханням допомогти у поширенні «Живописной Украины», і він надіслав відповідні розпорядження цивільним губернаторам Харківської, Полтавської і Чернігівської губерній (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 52 — 53).
        ...я буду в вашому Харкові. — Про бажання приїхати до Харкова Шевченко писав ще раніше в листі до Г. Квітки-Основ’яненка від 19 лютого 1841 р. Таке бажання не покидало поета і тепер, але його не пощастило здійснити.
 
Tags: 1844, Живописна Україна, Листи
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments