Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [До укінчення Академії художеств, стор. 7]
       
       
III
       
        Річ зовсім натуральна, що ворожі рецензії на «Кобзаря» і на «Гайдамаків» не могли не вразити перейнятливої душі й чуткого серця Шевченка; не натурально б було, коли б вони не образили його самолюбства. Натурально було йому зайнятися бажанням довести рецензентам російським, що він спроможен писати і чужою мовою і що російською мовою може він орудувати добре, що він знає її, тямить 242. І от він береться за писання віршів і драм мовою російською. Ще р. 1841 посилав він до Квітки російські вірші своєї роботи. То була пісня з драми «Невеста», що перше була трагедія «Никита Гайдай». «Я її, — писав Шевченко, — перемайстрував на драму. Я ще одну драму майструю: називається вона «Слепая красавица». Не знаю, що з неї буде; боюся, щоб не сказали москалі: «Mauvais sujet», — бо вона, бачте, з українського простого биту». Не знаємо, що се була за драма. Драма на 3 дії «Назар Стодоля» — се та сама, що потім надруковано її по-українськи в перекладі самого автора. З того, що Шевченко написав мовою російською, надруковано за життя його тільки частину драми «Никита Гайдай» в «Маяку» р. 1841 да пізніше трохи поему «Бесталанный» 1844 р., видану тоді ж таки і окремо під назвою «Тризна». Усе останнє, написане Шевченком не по-українськи, а між ним і «Слепая», надруковано вже після його смерті. «Слепую» теж він хотів надрукувати ще р. 1842, але потім схаменувся. «Не хочеться її друкувати, — писав він 30 вересня р. 1842 до Кухаренка, — та не маю вже над нею волі. Переписав «Слепую» та й плачу над нею. Який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом! Лихо, брате отамане! Єй-Богу лихо! Се правда, що, опріч Бога і чорта, в душі нашій є щось таке страшне, що аж холод іде по серцю, як хоч трошки його розкриєш. Цур йому: мене тут і земляки і неземляки зовуть «дурнем». Але ж хіба я винен, що я уродився не кацапом або не французом! Що ж нам робити, отамане-брате! Прати проти рожна чи закопатися заживо в землю! Дуже мені не хочетьтя друкувати «Слепую», та вже не маю волі».
        Ми відаємо вже, за що «неземляки» називали Шевченка «дурнем»: за те, що він, як їм здавалося, пишучи по-українськи, «уродовал русский язык на хахлацкий лад». А за що таким титулом величали його земляки, можна, здається, вгадати без помилки.
       
       
       
ПриміткиCollapse )


КоментарCollapse )



Попередня                 Наступна
       
Tags: 1841, 1842, Кониський
Subscribe

  • Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments