Максим (maksymus) wrote in ua_kobzar,
Максим
maksymus
ua_kobzar

Народний переказ про Шевченка

 
        * * *
       
        Як була я дівчиною, то була дружкою на весіллі у своєї подруги. Гуляємо ми, але бачу — заходить якийсь пан. А молода до нього та хотіла руку поцілувати, а він розсміявся і каже:
        — Не цілуй, голубко, в руку, а в губи.
        То вона його і поцілувала. А я як придивлюсь до того пана, бачу — викапаний Шевченко, як оце на патреті, ну точнісінько він, Тарас. Прийшла я додому і кажу батькові:
        — Тату, тату, той чоловік, що був на весіллі, сміється точно так, як Шевченко.
        А тато і каже:
        — Глупа ти, дочко. То ж Шевченко і є. Бо йду я раз та кажу братові Тараса — Микиті:
        — Ви брата заховали, хоч би поминки справили.
        А він сміється:
        — Та то, старий, ружжа та шаблі поховали, а мій брат живий, і оце ж, каже, він і приїжджав.
        Так що то Шевченко і був. А що він, як пан, ходив, то це для того, щоб його багачі не пізнали. Бо ганили вони його, рідного, жить йому не давали, а він же все тільки про селян і думав.


        Від А. П. Сокирко, 71 року, с. Шевченкове, Вільшанського р-ну, Київської обл. (грудень 1938 р.). Збірник-1963. — С. 140.
 
Tags: Матеріали
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments